Світовий нафтовий ринок залишається під сильним тиском через затяжний конфлікт навколо Ірану та перебої з постачаннями через Ормузьку протоку. Ціни на Brent у вересні знову перевищували $100 за барель, а найбільші ризики зараз зміщуються з ринку сирої нафти на дизель і бензин. JPMorgan у вересні заявив, що вперше від початку конфлікту не має базового сценарію розвитку нафтового ринку, оскільки раніше очікувані економічні та політичні точки тиску не призвели до завершення протистояння.
Для України проблема має безпосередній характер. Країна значною мірою залежить від імпортного пального, тому подорожчання нафти та нафтопродуктів на світових і європейських ринках досить швидко відображається на вартості бензину та дизелю на внутрішньому ринку.
Деталі читайте далі в матеріалі «Комерсант Український»
Ормузька протока залишається головним ризиком для світових поставокЧерез Ормузьку протоку традиційно проходить значна частина світової торгівлі нафтою та нафтопродуктами. Саме перебої з її роботою стали одним із ключових факторів нинішнього цінового шоку. Міжнародне енергетичне агентство ще навесні назвало спричинене війною порушення постачань найбільшим в історії світового нафтового ринку та погодило рекордне вивільнення стратегічних запасів — 400 млн барелів.
Водночас МЕА наголосило, що резерви є лише тимчасовим буфером, а стабілізувати ринок може насамперед відновлення регулярного судноплавства через протоку.
Ситуація при цьому залишається нестабільною. Наприкінці вересня потоки через Ормузьку протоку частково відновлювалися, однак залишалися нижчими за довоєнні рівні. Reuters повідомляв, що після дипломатичних сигналів з боку США та Ірану ціни дещо знижувалися, але будь-які нові атаки або зрив переговорів знову підштовхували котирування вгору.
Експерт з геоекономіки та міжнародної торгівлі Олег Саркіц у коментарі для «Комерсант Український» зазначив, що масштаб проблеми визначатиметься не лише ціною бареля, а й фізичною можливістю доставити нафту та нафтопродукти на світові ринки.
«До війни через Ормузьку протоку проходило близько 20 млн барелів нафти й нафтопродуктів щодня, приблизно п’ята частина світового споживання. У другому кварталі 2026 року цей потік обвалився до 4,9 млн барелів на добу», — сказав експерт.
За його словами, додатковий тиск на ціни створюють атаки на експортну інфраструктуру, ризики для танкерів,
мінування маршрутів та проблеми зі страхуванням судноплавства. Водночас відновлення роботи протоки, повернення страхового покриття та збільшення поставок альтернативними маршрутами можуть послабити дефіцит.
Найгостріша проблема — не нафта, а дизельОкремий ризик для світової економіки створює ситуація на ринку готових нафтопродуктів. Якщо сиру нафту ще можна частково компенсувати запасами та перенаправленням потоків, то швидко замістити втрачені обсяги дизелю значно складніше.
За даними МЕА, перебої на Близькому Сході вже призвели до різкого скорочення роботи нафтопереробних підприємств регіону. На тлі дефіциту сировини та логістичних проблем маржа на переробку влітку досягала рекордних значень, особливо для дизелю, авіапального та бензину. Саме дизель може стати одним із головних каналів, через які нафтовий шок переходить у реальну економіку. Його використовують вантажні перевезення, аграрний сектор, промисловість, будівництво та генерація електроенергії. Тому дефіцит дизпального здатен впливати не лише на заправки, а й на собівартість транспортування товарів та виробництва.
Саркіц наголошує, що наявність сирої нафти у стратегічних сховищах не означає автоматичної наявності дизелю на АЗС. Саме тому, за його оцінкою, для кінцевого споживача ситуація з нафтопродуктами може бути значно важливішою за динаміку котирувань самої нафти.
G7 готується координувати енергетичну відповідьКраїни G7 також розглядають можливість спільної реакції на перебої з постачаннями. Президент Франції Еммануель Макрон заявив, що в найближчі тижні планується зустріч країн G7, присвячена енергетичній ситуації. Серед питань — координація стратегічних запасів, експортних можливостей та виробничих потужностей.
Це не перше масштабне використання резервів. У березні 2026 року 32 країни МЕА домовилися вивільнити 400 млн барелів нафти — найбільший обсяг в історії організації. При цьому приблизно 28% заявленого обсягу припадало на нафтопродукти, решта — переважно на сиру нафту. Однак резерви не можуть повністю компенсувати тривалі перебої. Вони дають ринку час, але не відновлюють роботу портів, трубопроводів та нафтопереробних заводів. Саме тому нове скоординоване вивільнення запасів може стримати ціновий стрибок,
але не усунути фундаментальну проблему.
Найбільш показовим сигналом для ринку стала зміна позиції JPMorgan. У вересні аналітики банку заявили, що вперше від початку війни не мають базового сценарію для нафтового ринку. Раніше JPMorgan виходив з припущення, що достатньо високі ціни на нафту та пальне створять економічний тиск, який змусить сторони домовлятися про відновлення роботи Ормузької протоки. Ці пороги були пройдені, але конфлікт продовжився.
Водночас JPMorgan не прогнозує автоматичного нескінченного зростання цін. На його офіційному прогнозному майданчику банк зазначає, що ціни у 2026 році значною мірою визначаються балансом між перебоями пропозиції, скороченням попиту та накопиченими запасами. Саме скорочення споживання є одним із механізмів, який стримує подальший стрибок. Високі ціни змушують авіакомпанії скорочувати рейси, підприємства — оптимізувати виробництво, а перевізників і населення — зменшувати споживання пального. За оцінкою МЕА, світовий попит на нафту у 2026 році може скоротитися на 1,6 млн барелів на добу через перебої з постачаннями та високі ціни.
Виконавчий директор та співзасновник аналітичного центру «Український інститут майбутнього» Анатолій Амелін у коментарі для «Комерсант Український» пропонує ширше дивитися на нинішні процеси.
«Я б не називав це кризою, я б називав це хаосом, який буде розвиватися, де нафтова компонента є тільки частиною процесів. Їх набагато більше», — зазначив він.
За словами Амеліна, головна проблема для світової економіки полягає у зростанні непередбачуваності, коли традиційні моделі прогнозування дедалі гірше пояснюють поведінку ринків та урядів.
Україна вже відчула наслідки нафтового шокуУкраїнський ринок пального вже відреагував на глобальне подорожчання нафти та нафтопродуктів. За даними Консалтингової групи «А-95», середня ціна бензину А-95 в Україні зросла з 80,70 грн за літр 2 вересня до 89,27 грн 28 вересня. Дизель за цей самий період подорожчав з 91,31 грн до 98,43 грн за літр.
Таким чином, за неповний місяць бензин додав 8,57 грн, або близько 10,6%, а дизель — 7,12 грн, або близько 7,8%. Для України ризики від подальшого погіршення ситуації значно ширші за зростання цін на АЗС.
Дизель є критичним ресурсом для військової логістики, аграрного сектору, вантажних перевезень, роботи генераторів та забезпечення критичної інфраструктури.
Саркіц вважає, що за таких умов Україні варто концентрувати стратегічні запаси передусім на готових нафтопродуктах, зокрема дизелі, а не лише на сирій нафті. Серед необхідних заходів експерт називає диверсифікацію імпортних маршрутів, довгострокові контракти з європейськими нафтопереробними підприємствами та окреме резервування пального для Сил оборони, критичної інфраструктури, аграрного сектору й гуманітарної логістики.
«В умовах фізичного дефіциту гроші самі по собі не гарантують наявності ресурсу», — зазначив експерт.
Найближча динаміка світового нафтового ринку залежатиме насамперед від того, чи вдасться стабілізувати судноплавство через Ормузьку протоку та домовитися про припинення бойових дій. Наприкінці вересня США та Іран продовжували непрямі переговори щодо можливого поетапного відкриття протоки, тоді як Вашингтон і Тегеран залишалися далеко від остаточної домовленості.
Для України це означає, що ціни на пальне найближчим часом залишатимуться залежними не лише від внутрішньої ситуації, а й від кожного нового сигналу з Близького Сходу. Навіть часткове відновлення поставок може послабити тиск, тоді як нові атаки на енергетичну інфраструктуру або зрив дипломатичних домовленостей здатні знову швидко підняти вартість нафти та нафтопродуктів.
Дивіться нас у YouTube: важливі теми – без цензури
