Згідно з листом, надісланим американським законодавцям і який потрапив у розпорядження агентства Reuters, Держдепартамент США скасував умови, пов’язані з дотриманням прав людини, щодо військової допомоги Єгипту на суму понад 300 мільйонів доларів у світлі «конструктивної ролі», яку Каїр відіграє з моменту початку війни США з Іраном.
Єгипет почав отримувати значну підтримку з боку США після підписання мирного договору з Ізраїлем у 1979 році і з кінця 1980-х років щорічно отримує близько 1,3 мільярда доларів у вигляді військової допомоги від США.
Частина цієї допомоги надається за умови дотримання вимог щодо прав людини та демократії, від яких можна відмовитися з міркувань національної безпеки. Призупинення виділення коштів, зокрема за часів колишнього президента США Джо Байдена, у минулому викликало напруженість між Каїром і Вашингтоном.
Державний секретар Марко Рубіо «прийняв рішення скасувати вимогу щодо сертифікації стосовно 320 млн доларів у рамках програми «Зовнішнє військове фінансування» на 2025 фінансовий рік для Єгипту», — йдеться в листі, адресованому різним комітетам Конгресу та датованому 21 вересня.
Згідно з супровідною запискою, що обґрунтовує це рішення, ця частина військової допомоги була визнана «необхідною для програм боротьби з тероризмом, забезпечення безпеки кордонів або нерозповсюдження, або іншим чином важливою для інтересів національної безпеки Сполучених Штатів».
«Використання цих повноважень щодо надання винятків має вирішальне значення для відносин між США та Єгиптом, а також для пріоритетів національної безпеки США, особливо з огляду на конструктивну роль Єгипту після операції «Епічна лють», — йдеться у службовій записці, датованій 4 вересня та підписаній Рубіо.
«Операція Epic Fury» — це назва, яку використовують американські збройні сили для позначення кампанії проти Ірану, розпочатої спільно з Ізраїлем наприкінці лютого. У меморандумі Держдепартаменту — справжність якого підтвердили два джерела у Вашингтоні, обізнані з цим документом, — не наводиться детального пояснення того, що мається на увазі під «конструктивною роллю» Єгипту.
ВІЙНА ЗДІЙСНЮЄ ТИСК НА ЕКОНОМІКУ ЄГИПТУ
Щорічне рішення Держдепартаменту щодо військової допомоги Єгипту, як правило,
стосується коштів, виділених у попередньому фінансовому році, який закінчується 30 вересня.
Держдепартамент США та Міністерство закордонних справ Єгипту не надали негайних коментарів.
Наслідки війни в Ірані обернулися значними витратами для партнерів США у сфері безпеки, зокрема для Єгипту, економіка якого зазнала випробувань через різке зростання цін на паливо та інші збої.
Після того як у 2013 році єгипетська армія повалила першого демократично обраного президента країни Мохамеда Мурсі на тлі масових протестів, було призупинено надання Єгипту фінансової допомоги на сотні мільйонів доларів, а також поставок танків, вертольотів, ракет і винищувачів.
За адміністрації Байдена США неодноразово утримували частину щорічних військових асигнувань через ситуацію з правами людини в Єгипті.
У 2024 році, після нападу на Ізраїль 7 жовтня під керівництвом ХАМАС та війни в секторі Газа, що послідувала за ним, адміністрація Байдена скасувала умови, пов’язані з дотриманням прав людини, і вперше за час його перебування при владі виділила Єгипту повну суму в розмірі 1,3 млрд доларів.
Єгипет відігравав ключову роль у переговорах про припинення вогню у зв’язку з конфліктами в секторі Газа, зокрема в укладенні угоди про перемир’я в жовтні 2025 року, проте його роль у посередництві під час війни з Іраном була менш помітною.
Правозахисні організації вже давно звинувачують Єгипет у масових порушеннях прав людини за президентства Абдель Фаттаха аль-Сісі, зокрема у тортурах та насильницьких зникненнях.
Цього тижня єгипетська поліція заарештувала шістьох журналістів із ЗМІ, що займається перевіркою фактів та розслідуваннями, звинувативши їх у поширенні дезінформації від імені забороненого руху «Брати-мусульмани», що видання спростувало.
Єгипетська влада заявляє, що вжила заходів для захисту прав людини. Сісі стверджує, що стабільність має першочергове значення і що уряд сприяє захисту прав людини, прагнучи забезпечити задоволення основних потреб населення.
