Китай проводить один із найбільших у світі експериментів із використання штучного інтелекту в освіті. У країні навчаються майже 200 мільйонів учнів початкових і середніх шкіл, а влада планує до 2030 року зробити грамотність у сфері ШІ поширеною серед усіх школярів. Водночас дослідження вказують на ризик погіршення пам’яті, аналітичних здібностей і самостійного мислення через надмірну залежність від технологій, повідомляє Reuters.
Масштаби змін демонструє Пекінська академія нових талантів — приватна школа, навчання в якій коштує $39 тисяч на рік. Її 13-річний учень Пен Гаоді за допомогою ШІ створив понад 200 застосунків, зокрема платформу для здавання домашніх завдань і майданчик для продажу вживаних речей. Він ужепрезентує свої ідеї інвесторам.
Його однокласники програмують людиноподібних роботів для футбольних матчів, відвідують заняття з кодування та працюють з авіасимуляторами. Школа розробила власну програму з цифрових інновацій, що охоплює штучний інтелект, робототехніку та програмування, а також створила спеціальну ШІ-модель для використання в окремих класах.
Однак державна стратегія не обмежується престижними приватними школами. У сільській місцевості провінції Аньхой середня школа Ціньціна використовує ШІ, щоб компенсувати нестачу кваліфікованих учителів і забезпечити навчання приблизно 4000 учнів, більшість із яких — діти трудових мігрантів.
Школярі проходять персоналізовані заняття на планшетах, де ШІ-агенти ставлять їм запитання замість того, щоб одразу надавати готові відповіді. За словами директора школи Ян Тяньляна, така система дає учням змогу отримувати допомогу, не соромлячись ставити прості запитання.
Для навчання використовують моделі від Alibaba, ByteDance та Z.AI, за допомогою яких створюють тексти, зображення, інтерактивні уроки й відео. Ян стверджує, що за останні роки частка учнів, які вступають до університетів, зросла з 60% до 90%, хоча Reuters не змогло незалежно перевірити ці показники.
«Ситуація вже зайшла досить далеко»: Снайдер закликав обмежити використання ШІ в освіті
З 2024 року Міністерство освіти Китаю заохочує школи запроваджувати курси зі ШІ,
навчати педагогів і запускати експериментальні програми. Молодших школярів знайомлять із базовими інструментами, тоді як старші учні вивчають принципи роботи ШІ та використовують його у складніших проєктах.
Пекін також розробляє регіональні плани впровадження технології. Майже половина провінцій і муніципалітетів уже запровадили обов’язкові програми навчання ШІ: Шанхай вимагає щонайменше 30 годин таких занять на рік для кожного класу, а влада Пекіна планує створити 100 пілотних шкіл, в основі яких будуть технології ШІ.
Деякі регіони розширюють застосування ШІ за межі навчальних завдань. У Ґуйчжоу впроваджують розпізнавання облич і аналіз поведінки школярів, у Шанхаї — системи моніторингу фізичного та психічного здоров’я, а в провінції Юньнань планують записувати й аналізувати заняття у 14 тисяч класів.
IT-освіта в еру штучного інтелекту: як університетам устигати за викликами ринку
За аналізом Reuters понад 100 документів про державні закупівлі, минулого року китайська влада виділила щонайменше $31 млн на обладнання для класів зі штучним інтелектом, навчальні платформи та інструменти для викладачів.
Водночас консалтингова компанія iResearch оцінює загальні витрати на цифровізацію освіти у 2025 році майже у $83 млрд, а генеративний ШІ становив 46% закупівель, пов’язаних із цією технологією.
Китайська стратегія передбачає централізовану координацію, якої, за оцінкою Reuters, немає в такому масштабі в інших країнах. Президент Сі Цзіньпін називав освіту у сфері ШІ важливою складовою реформ, тоді як у США, згідно зі Stanford AI Index 2026, переважають необов’язкові рекомендації без єдиних стандартів для вчителів і цільового фінансування на рівні штатів. Доктор наук у галузі права Олексій Костенко раніше проаналізував це дослідження у статті «Як штучний інтелект змінює уявлення про незалежність держав: що показав Stanford AI Index 2026».
Як зазначає Reuters, попри масштабне впровадження технологій, Китай досі не має єдиної системи оцінювання грамотності у сфері ШІ. Через це школи експериментують із різними підходами, а визначити, наскільки ефективними є нові методи навчання, поки складно.
Google обмежить доступ школярів до Gemini та ШІ-функцій у пошуку
Дослідження впливу штучного інтелекту на успішність школярів дають неоднозначні результати.
Одне з них, у якому взяли участь майже 27 тисяч китайських підлітків, виявило, що використання ШІ пов’язане зі зростанням оцінок за домашні завдання на 18%, але зі зниженням результатів щомісячних іспитів на 20% протягом шести місяців.
Інше загальнонаціональне опитування понад 320 тисяч учнів показало, що школярі, які використовували ШІ щонайменше тричі на тиждень, мали гірші показники пам’яті, розуміння, аналітичних і творчих навичок порівняно з тими, хто звертався до технології рідше. Проте ці результати не доводять, що саме використання ШІ спричинило погіршення здібностей.
Освітяни побоюються так званого когнітивного аутсорсингу — ситуації, коли учні передають технологіям розумові завдання замість того, щоб самостійно розвивати навички. Керівник апарату освітнього стартапу ClassIn Тед Мо Чен попередив, що без належного підходу діти можуть фактично обходити власний процес мислення, використовуючи ШІ для отримання швидких відповідей.
Школи оцінюють учнів за завданнями, які ШІ виконує за секунди — дослідження
Водночас деякі учні та батьки намагаються встановити правила,
які допоможуть зберегти самостійність у навчанні. Пен Гаоді розповів, що спочатку намагається самостійно розв’язати завдання з програмування, а вже потім звертається до ШІ за підказками, а не готовими відповідями.
Схожий підхід використовує мати 11-річної школярки з Пекіна Ріта Луан. Вона дозволяє доньці працювати з чат-ботом Doubao від ByteDance, але вимагає спочатку щонайменше 15 хвилин самостійно розв’язувати складну математичну задачу, а через кілька днів — повторити її без допомоги ШІ.
Подібні виклики постають перед системами освіти й у інших країнах світу, де використання звичайних чат-ботів часто створює «ефект милиці» та погіршує реальні знання дітей, про що свідчать дані звіту Digital Education Outlook 2026. Як зазначає освітній експерт Володимир Страшко у статті «ШІ в школі: як не виростити покоління “цифрових маріонеток”», ключову роль відіграє спосіб взаємодії з алгоритмом: якщо отримання готових відповідей знижує результати підсумкових тестів, то спеціально налаштовані ШІ-тьютори, які дають лише навідні підказки, здатні суттєво підвищити успішність.