Протести почалися в місті Тузла, колись важливому промисловому центрі. Однак після приватизації кілька великих підприємств там були закриті, а їх співробітники звільнені. Подібна ситуація характерна для Боснії і Герцеговини в цілому. Рівень безробіття в республіці становить 44%, а кожен п'ятий її громадянин перебуває за межею бідності. У той же час рівень життя чиновників досить високий. Саме на бюрократів був направлений гнів маніфестантів. Хоча протести спочатку носили мирний характер, дуже скоро вони переросли в погроми адміністративних будівель і зіткнення з поліцією. У результаті за кілька днів по всій країні постраждали близько 350 осіб, більше половини з яких склали правоохоронці. Крім того, маніфестантами були розгромлені магазини і спалені адміністративні будівлі. Зараз пристрасті вже вляглися, але все ще може змінитися, стверджує керівник центру з вивчення сучасної балканської кризи Інституту слов'янознавства Олена Гуськова:"Протести вже локалізовані. У суботу та неділю Сараєво чистили, мили і прибирали. Тому я думаю, що пік, що припав на минулий тиждень,
минув. Зараз маніфестації можуть проходити, але в більш мирних формах. Єдине, що спостерігається нового - це спроба втручання міжнародних організацій. Якщо хтось захоче використовувати результати цих протестів в своїх цілях, ось тут можуть виникнути проблеми".Зовнішні гравці дійсно вже заговорили про необхідність втручання. Наприклад, високий представник ООН з Боснії і Герцеговині Валентин Інцко повідомив, що Євросоюз може відправити в республіку війська. У відповідь президент Республіки Сербської, що входить до складу Боснії і Герцеговини, Мілорад Додік заявив, що не погодиться з будь-яким втручанням міжнародного співтовариства, "не передбаченим конституцією і нормальною процедурою". Тим часом історичний досвід показує, що Балкани є вкрай вибухонебезпечним регіоном і спроби впливати на обстановку там ззовні нічим хорошим не закінчуються. Тим не менш, є сили, готові спробувати розгойдати ситуацію, вважає старший науковий співробітник Інституту слов'янознавства Петро Іскендеров:"У Боснії і Герцеговині існує розкол всередині еліт. На додачу присутнє втручання зовнішніх чинників,
найбільш небезпечним з яких є радикальний ісламізм. Є й важка спадщина міжетнічних і міжконфесійних суперечок. Таким чином, поки конфлікт носить соціально-економічний характер. Йдеться про вимоги боротьби з безробіттям та корупцією, підвищення зарплат, звільнення непопулярних чиновників, аж до відставки уряду - очевидно, що в нинішній ситуації ці протести можуть набути політичного, міжетнічного і міжконфесійного характеру. І, безумовно, певні зовнішні сили спробують використати ці події для того, щоб розпалити пожежу не тільки в Боснії, але і в цілому на Балканах".При цьому експерт підкреслив, що корінням нинішня криза в Боснії і Герцеговині йде в середину 90-х років минулого століття. З часів укладення Дейтонської угоди у міжнародного співтовариства було достатньо часу і можливостей, щоб перетворити Боснію і Герцеговину в життєздатну державу. Однак замість цього західні країни і, перш за все, США витрачали сили на придушення сербського націоналізму. У результаті в республіці так і не було створено ні врівноваженої політичної, ні нормально функціонуючої економічної системи.Додам, що експерти впевнені: якщо події розвиватимуться за найгіршим сценарієм, республіка може піти шляхом дезінтеграції.
