Дефляція поглинає Європу

Бездіяльність ЄЦБ піддає Європу дефляційному шокові, який з високою часткою ймовірності може прийти з Китаю. Піднебесна в свою чергу вже готова передати смертоносний вантаж своїм західним партнерам. По суті, частина Старого Світу вже знаходиться у владі дефляції, особливо це стосується Балкан і країн Балтії. Але й багато країн єврозони перебувають під прямою загрозою. Ні фінансові регулятори, ні уряд так і не зробили істотних заходів по боротьбі з низькою інфляцією, тим самим залишивши європейський континент під прямим ударом азіатського дефляційного шоку. Китайська влада, схоже, вирішила нарешті покласти край кредитному буму і послабити свою валюту. Нагадаємо, що згідно з оцінками аналітиків загальний обсяг кредитів в Піднебесній перевищує $ 24 трлн. З закредитованістю рано чи пізно потрібно було починати боротися, і ось цей момент настав. На цьому тлі, для допомоги експортерам, влада Китаю вирішили послабити курс національної валюти. З початку січня юань подешевшав до долара вже на 2 %. Дефляційний сценарій для економіки є найбільш несприятливим. Справа в тому,

що боротися з дефляцією набагато складніше, ніж з інфляцією. Яскравий тому приклад - Японія, яка майже десять років страждала від цієї недуги. Зниження цін знижує споживання населення. Люди воліють збирати. а не витрачати, адже в майбутньому ціни будуть тільки нижче, а значить і купити можна буде дешевше. Цей процес навіть на психологічному рівні перебороти дуже і дуже складно. Разом з тим, за минулий рік Китай показав рекордний обсяг інвестицій в основний капітал у розмірі $ 5 трлн, це стільки ж, скільки у США та Європи, разом узятих, і на 20 % вище, ніж в 2012 р. Ці інвестиції призвели або призведуть до надмірним виробничим потужностям, які виллються для всієї глобальної системи у вигляді дефляційних процесів. Стандартні дані щодо інфляції в ЄС трохи занижують ризик дефляції. Якщо поглянути на гармонізований індекс споживчих цін від Євростату, що розраховується з урахуванням постійних податків, то він покаже, що за останні 7 місяців 23 з 28 країн ЄС спостерігали падіння цін. За цим показником з липня минулого року у Франції дефляція становить 1%, у Голландії - 2%,

в Бельгії та Словенії - 4%, Іспанії та Португалії - 6%, а в Греція і на Кіпр і зовсім 10%. Ось він результат жорстких заходів економії. Це відзначають і в МВФ. Так, головний економіст Міжнародного валютного фонду Олів'є Бланшар заявив: "Ризик дефляції у нас буквально під носом". Для країн Південної Європи, в яких безробіття як і раніше знаходиться на позамежних рівнях, дефляція взагалі є сущим кошмаром. До того ж боргове навантаження до ВВП у них продовжує зростати, але відбувається це не через збільшення обсягів запозичення, а на тлі падаючого або зростаючого ВВП. Саме через це, наприклад, борг Італії до ВВП з 2010 р. виріс з 119 % до 133 %, незважаючи навіть на досягнення первинного профіциту бюджету. Європейський центральний банк робить ставку на те, що падіння цін є тимчасовим фактором, пов'язаним зі зниженням цін на енергоносії, і наполягає на тому, що інфляційні очікування залишаються високими. Однак недавнє обвальне падіння цін на руду і мідь має розвіяти ці ілюзії. У доповіді того ж МВФ говориться, що довгострокові інфляційні очікування в Японії перед вступом в довгострокову дефляційну фазу також були досить високими. У січні 1998 р. глава Банку Японії Ясуо Матсушіто також виголосив: "Немає ніяких підстави вважати, що ціни можуть різко знизитися". У результаті такої впевненості глави регулятора Японія зазнала нищівних втрат. А коли почалася криза в Східній Азії, для економіки країни настав і зовсім смертельний період. take-profit