Захід і Кремль при президентові Володимирі Путіні ведуть діалог глухих. Навіть у ключовому питанні, що таке "національний інтерес" Росії, є непорозуміння.
У своїй статті "Що стоїть за національним інтересом Росії?" , опублікованій на сайті німецької газети Die Welt , Міхаель Штюрмер пише, що Росія при Путіні кидає тінь небезпеки на Європу. Часи зближення пройшли, і те, що буде, не обіцяє нічого хорошого. Старе суперництво наддержав або нова холодна війна? Союз східних аутсайдерів і в противагу оновлення Заходу? Або щось із усього цього? З 1989 року ще ніколи не було так багато небезпечної невизначеності.
З криз і воєн виникає новий світовий хаос, який вишпурне роки співпраці і конфліктів між Росією і Північноатлантичним світом . Глобалізація? Світова торгівля? Стримування ісламістського терору? Обмеження ядерної зброї? Між Сходом і Заходом багато поставлено на карту. Застосування відкрито. Ескалацію в напрямку хаосу можна зупинити тільки спільними зусиллями.
[article_attached position="2"] Нова непередбачуваність нагадала про знамениті слова Вінстона Черчілля в 1940 році в британській Палаті громад:
"Я не можу передбачити майбутнє Росії. Це загадка, одягнена в таємницю в темряві". Однак, у Черчілля було напоготові втішання: Ключем до розуміння Росії залишається "національний інтерес".
Росія стане клієнтом Китаю Але наскільки надійний цей покажчик? Захід під керівництвом Америки і Кремль під керівництвом Путіна ведуть діалог глухих. Вони мають на увазі не одне і те ж, коли сприймають національні інтереси Росії як орієнтир дії і протидії. ЄС і США відповіли на анексію Криму економічними і моральними санкціями, які колись якось змінять Путіна на краще.
[article_attached position="1"] При цьому Захід слідує, як щось само собою зрозуміле, своїй власній торговій логіці, він хоче позбавити Росію коштів для модернізації, які ще позавчора були пріоритетом - визнаним взаємовигідним - і за допомогою зростання цін змусити Росію змінитися.
Але це не вийде. Бо Путін дотримується зовсім іншої, імперської логіки, яка виходить з історії Росії. Ця логіка болісна в короткостроковій перспективі, і, можливо, неспроможна в довгостроковій, Росія відстає і залежить від нафти, і це робить євразійську гігантську структуру клієнтом Китаю . Але у цієї логіки є одна перевага, як одного разу сказав Путін, що він може "закрутити гайки тугіше".
Положення обіцяє кризу і війну і досить серйозно, щоб змусити обидві сторони подумати про те, чим насправді є національний інтерес, а що тільки виглядає таким.
