Перше вересня — не тільки день знань. Для північноосетинського міста Беслан — це день жахливої трагедії, що забрала 12 років тому життя 334 осіб. У родичів загиблих досі залишилися питання до російської влади, що санкціонувала штурм школи №1, зараз їх цинічно намагаються змусити замовкнути.
У чергову річницю трагедії поліція Беслана затримала протестуючих родичів загиблих, а також двох журналістів з Москви. Вранці, коли на панахиду в школу №1 прибув в.о. глави Північної Осетії В’ячеслав Бітаров та інші чиновники, п’ять матерів загиблих під час штурму, в тому числі лідер організації «Голос Беслана» Елла Кесаєва, зняли з себе кофти і куртки — під ними виявилися футболки з написом «Путін — кат Беслану». За повідомленням «Нової газети», чий кореспондент Олена Костюченко була на місці подій, «співробітники ФСБ і поліцейські в штатському відтіснили жінок від центру зали, фактично заблокувавши в кутку». Поки повз проходила офіційна делегація на чолі з Бітаровим, вони закривали матерів загиблих спинами.
Пізніше учасниці акції, а також Костюченко та кореспондент видання «Такі справи» Діана Хачатрян були затримані поліцією.
«Затримання матерів Беслану в річницю трагедії — кричущий випадок юридичної сліпоти і емоційної глухоти з боку влади. Кожна людина має право висловлювати те, що він хоче, і в той спосіб, який він вважатиме за потрібне. Це право не є абсолютним, але будь-яке його обмеження має бути обґрунтовано законом і переслідувати законну мету. Заборона матерям вимагати розслідування загибелі своїх дітей в річницю їх смерті не може мати ніякої законної мети», — заявив голова представництва Amnesty International в Росії Сергій Нікітін.
Як повідомляє «Нова газета», під час затримання журналістів люди в штатському вимагали від Костюченко припинити зйомку і спробували відібрати в неї камеру. Затриманим інкримінується ст. 20.2 Кодексу про адміністративні порушення (порушення встановленого порядку організації або проведення зборів, мітингу, демонстрації, ходи або пікетування). Журналістів незабаром звільнили без складання протоколів.
«Втручання правоохоронних органів в роботу журналістів в Беслані також не можна розцінювати не інакше, як замах на свободу слова», — додав він.
не проводила власного розслідування обставин штурму бесланської школи №1, але відразу ж після трагедії висловила стурбованість тим, що влада приховувала істинний масштаб кризи і дезінформували громадськість щодо числа заручників.
Всього в школі, захоплених бойовиками під керівництвом Руслана Хучбарова, виявилися понад 1000 осіб. Триденні переговори не принесли результатів, 3 вересня в будівлі стався вибух, після якого почався штурм школи. Жертвами цих подій стали 334 людини, у тому числі 186 дітей.
