Проект бюджету з пропозицією збільшити наступного року оборонні видатки на $54 млрд, який Дональд Трамп збирається подати до Конгресу, не забезпечить таких радикальних змін, як бачиться президентові. Як не забарився підкреслити голова сенатського комітету зі Збройних сил Джон Маккейн, збільшення його на 10% — це приблизно на $19 млрд більше, ніж прогнозували в Адміністрації Обами (сукупний оборонний бюджет США сягає близько $600 млрд). Цих коштів аж ніяк не вистачить на Військово-морський флот із 350 кораблів, нові винищувачі й додатковий особовий склад для сухопутних військ та морських піхотинців — усе те, чого вимагає Трамп. І звісно, їх не вистачить на нову ядерну гонку озброєнь. Тим часом Трамп хоче зменшити видатки на м’яку силу. Скорочення бюджету Державного департаменту і програм закордонної допомоги зменшить вплив Америки у світі й послабить цивільну складову її стабілізаційних місій. Хоча міністр оборони Джеймс Меттіс, виступаючи перед Конгресом у 2013 році, коли він очолював Центральне командування, застеріг: «Якщо ви не фінансуватимете в повному обсязі Державний департамент, то мені
доведеться закуповувати більше боєприпасів».
Основній меті — зміцненню Збройних сил — також загрожують плани, що скидаються на бажання запустити нову гонку ядерних озброєнь. Стало відомо, що під час годинної телефонної розмови з Дональдом Трампом 28 січня Владімір Путін запропонував продовжити ще на п’ять років Договір про скорочення стратегічних наступальних озброєнь СНО-ІІІ (New START), термін якого добігає кінця у 2021-му. Путіну це, можливо, здавалося відносно безпечним сценарієм розмороження відносин між двома країнами. Здається, президент США не знав, що мав на увазі його візаві. Але, перервавши розмову на консультації, він продовжив її тирадою проти СНО-ІІІ і назвав договір типовим
прикладом невдалої угоди часів Обами.
