Негласним завданням недільних президентських виборів у Росії було отримати без фальсифікацій для Путіна електоральну підтримку більше половини всіх громадян РФ з правом голосу. За оголошеними результатами Путін отримав 51,8% всіх виборців (без Криму це 51,6%), однак, як свідчать оприлюднені в російському виданні «Ведомости» розрахунки фахівця з електоральної статистики Сєрґєя Шпількіна, без вкинених в його користь 10 млн голосів рівень підтримки Путіна на виборах становив 42,6% (без Криму – 42,4%).
Про це пише zbruc.eu.
Всього в Росії зареєстровано 108 997 370 виборців (з них 1 508 701 в Криму), за даними ЦВК РФ (Центральної виборчої комісії) у виборах взяло участь 73 558 932 виборців (1 079 295 – Крим), за В. Путіна проголосувало 56 411 688 ос. (з них 994 569 у Криму).
Сєрґєй Шпількін, автор резонансних публікацій про фальсифікації на російських виборах попередніх років, взявся аналізувати результати за дільницями.
Відомо, пише він, що показники, включені в офіційну звітність, зазнають маніпуляцій і підробок. Можна припустити: поява слідів маніпуляцій у певному пункті є ознакою того,
що він служить звітним показником якоїсь системи. У випадку російських виборів вразливими для маніпуляцій параметрами є фреквенція і результат адміністративно підтримуваного кандидата (А-кандидата). Фальсифікація російських виборів проявляється в появі аномальної (з дуже високою статистичною значущістю) кількості виборчих дільниць із гарними відсотковими показниками фреквенції та/або результату А-кандидата. Як показує аналіз даних голосування на федеральних виборах 2000-2012 років за виборчими дільницями, ця аномалія вперше проявилася на виборах президента 2004 року і потім зберігалася і посилювалася аж до думських виборів 2011 року. В 2012-му, після масового громадського обурення результатами виборів 2011 р., аномалія дещо ослабла за масштабом і охопленням реґіонів Росії, але збереглася і заторкнула також і думські вибори 2016 р. Єдиним розумним поясненням появи аномалії можна вважати втручання в результати виборів адміністративного ресурсу на рівні, де відбувається формування та введення дільничних протоколів (тобто на виборчій дільниці або у територіальному виборчкомі).
Найпростіший механізм втручання в результати виборів, який веде одночасно до підвищення фреквенції та зростання відсотка А-кандидата, – це вкидання бюлетенів (або приписування голосів у протоколі) на користь потрібного кандидата. Численні свідоцтва таких дій були зафіксовані в ході президентських виборів 2012 року, коли на дільницях вперше були встановлені камери відеоспостереження.
Вважаючи, що весь хвіст розподілу ділянок за фреквенцією в бік високих показників обумовлений саме додаванням голосів за А-кандидата, можна розрахувати додану кількість голосів через відмінність розподілів голосів за А-кандидата та інших кандидатів у цьому «хвості». При всій спрощеності вихідних припущень (на практиці існують й інші способи модифікації результатів голосування – від перекладання «чужих» бюлетенів у пачку потрібного кандидата до безпосередніх цифр «зі стелі»), цей підхід дає оцінку масштабу маніпуляцій на користь А-кандидата. Для президентських виборів 2004 року такий підхід давав оцінку 8,8 млн зайвих голосів, для 2008 року – приблизно 14,6 млн, 2012 року – приблизно 11,
4 млн.
Щодо виборів, які відбулися в неділю, розподіл за фреквенцією голосів за різних кандидатів, побудований на основі опублікованих даних щодо 95650 виборчих дільниць, має максимум на фреквенції 62% при офіційній 67,4%. Відносно невеликий хвіст надлишкових голосів на користь чинного президента на високих фреквенціях (заштрихований на діаграмі) відповідає приблизно 10 млн голосів, що менше, ніж на виборах 2012 року, хоча і вище, ніж у 2004-му. Але якраз стільки, щоби мати дещо більше (на півтора відсотка) половини всіх зареєстрованих виборців.
При цьому, що характерно, відносний результат В. Путіна – той, котрий визначає Центральна виборча комісія як офіційний результат виборів: відсоток голосів за певного кандидата стосовно всіх дійсних бюлетенів – змінився (при тому, що на 46 млн реальних голосів за нього припадало 10 млн приписаних голосів) лиш на 3,7%: з реальних 73,02% до намальованих 76,69% (без Криму, відповідно, 72,8% і 76,46%).
