Блок Нікола Пашиняна Мій крок переміг на дострокових парламентських виборах у Вірменії, повідомив Центрвиборчком країни.. Про це йдеться у сюжеті Радіо НВ.
Перемога політсили Пашиняна
Політична сила Пашиняна одержала підтримку до 70% голосів виборців. Всього у виборах могли взяти участь до двох з половиною мільйонів виборців. Втім, явка становила трохи більше 48,5%. Вибори, які відбулися в неділю, 9 грудня, - перші позачергові парламентські вибори у країні.
Колишній лідер опозиційного руху Нікол Пашинян був призначений прем'єр-міністром Вірменії навесні цього року. Він очолив уряд після масових протестів у квітні-травні. Тоді під натиском протестних акцій у відставку пішов Серж Саргсян. Але Республіканська партія, колишня правляча партія Вірменії, залишилася найбільшою фракцією у парламенті.
Під час протестів дострокові вибори були однією із ключових обіцянок Пашиняна. Щоб домогтися розпуску парламенту і призначення дострокових виборів, Пашинян 16 жовтня подав у відставку, але залишився виконуючим обов'язків прем'єр-міністра. Як зазначив Пашинян, мета його відставки - не ухилитися від відповідальності,
а довести до логічного завершення мирну революцію у Вірменії.
Вибори були призначені після того, як парламент двічі відхилив формально висунуту кандидатуру Пашиняна. Парламентські фракції не висували своїх кандидатів у прем'єри.
За результатами дострокових виборів у парламент Вірменії пройшли ще дві партії - Процвітаюча Вірменія, яка одержала трохи більше 8% голосів, а також Освічена Вірменія - більше ніж 6% голосів.
Зміна влади та підозри екс-чиновникам
Після того, як Пашиняна обрали прем'єр-міністром країни навесні цього року, підозри оголосили багатьом колишнім чиновникам та їхнім рідним. Так, напередодні виборів апеляційний суд залишив під вартою екс-президента країни Роберта Кочаряна. Йому інкримінують повалення конституційного ладу у зв'язку зі справою розгону демонстрантів 1-го березня 2008-го року. Втім, у день виборів сам Пашинян в інтерв'ю журналістам заявив, що справу щодо Кочаряна розпочали розслідувати задовго до виборів.
"Вірменам зараз буде дуже важко. Бо якщо вони справді хочуть демократизації, то ні про яку Російську Федерацію не йдеться, тому що там демократії немає і там режим. І якщо вони хочуть зберегти багатовекторність, це теж буде важко, тому що часто ті договори взаємовиключні, особливо економічні договори. Ви знаєте, Росія не пробачає, так би мовити, зради, того, що вона називає зрадою. І зараз говорити про те, щоб Вірменія так швидко стала багатовекторною, не доводиться", - впевнена Верещук.
Нагадаємо, у 2013-му році колишній президент Вірменії Серж Саргсян відмовився від угоди з Європейським Союзом під тиском Росії.
