У Придністров’ї – а точніше в окупованій частині Молдови по лівий берег Дністра – ситуація напружена, але здебільшого емоційно, бо люди пам’ятають вторгнення Росії у 1992 році, 2014-ому. Але якщо дивитися об’єктивно, все вирішується на полі боротьби України з російським агресором. Войовничих настроїв у мешканців Придністров’я взагалі нема. Навіть криміналітет “хоче тиші, а не війни”.
Про настрої на лівому березі розповів депутат парламенту Молдови Оазу Нантой у спецефірі NTA.
“Кілька годин тому я спілкувався із людьми з лівого берега, які цікавилися у мене, який захист їм може надати Молдова, якщо вони втечуть на правий берег від можливої мобілізації. Зараз на пропускних пунктах черги з машин: люди намагаються виїхати з лівого берега”, – почав розмову депутат.
За його словами, після того, як з “гранатомету атакували порожнє приміщення так званого “міністерства держбезпеки” у Тирасполі, яке є філіалом російських спецслужб, і після підриву не дуже потрібних двох антен, ситуація, звісно, на лівому боці трохи істерична”. На його думку, ці істерика, передусім, вигідна Росії. Адже категорично не потрібна Молдові, а Україна, припустив він, змушена утримувати певні військові підрозділи в цьому регіоні.
Власне, він переконаний: ситуація в Придістров’ї напружена саме емоційно. Натоміть воєнний потенціал не несе великої загрози України. Зокрема, Оазу Нантой нагадав, як у 1993 році Росія та Україна підписали угоду про військово-технічну співпрацю. Тоді Росія отримала змогу через територію України вільно переміщати своїх військових і техніку для забезпечення своєї оперативної групи військ на території Молдови в Придністров’я, що “де-факто і де-юре є фактом окупації”.
Втім після анексії Криму Україна розірвала цю угоду, тому зараз Росія не має змоги проводити ротацію через українські землі, а тільки через кишинівський аеропорт.
“Тому на лівому березі і виникла така ситуація, що понад 70% складу цієї оперативної групи військ РФ – це мешканці лівого берега. Це люди, які там народилися, жодного разу не були в Росії, але вони мають російські паспорти, які не законно роздає РФ. З цими паспортами вони підписали контракти. Але в них нема бажання ані воювати, ані помирати. Знаю випадки, коли ці вояки розривали контракти і втікали на правий берег Дністра”, – каже депутат.
Оазу Нантой наголосив, що доля Молдови залежить від того, як українська армія героїчно воює. Повною гарантією безпеки може стати лише повна військова перемога України.
“Ще раз хочу наголосити: на лівому березі нема настрою воювати. Абсолютна більшість має громадянство Молдови. На лівому березі є село Паркани, де мешкає найбільша кілька болгар поза межами Болгарії. так от болгарське посольство в Молдові вже давно видає їм свої паспорти. Важливий момент: цей регіон давно перетворився на центр міжнародної злочинності із залученням корумпованих політиків з Молдови, Росії, України, який займається контрабандою. І навіть кримінальний бізнес шукає тиші, а не воєнних дій”, – резюмував Оазу Нантой.
