За рубежом

Азербайджанській ніж Ердогана у спину Путіна

13 сен•NV

Що відбувається?

Президент Туреччини Реджеп Ердоган просто суперпрофесіонал у вставлянні ножів в спину. При чому, він може вставляти їх одночасно у різні спини різним людям.

Не пройшло і тижня як Ердоган підтримав Володимира Путіна у його зерновому шантажі. Заявивши, що зернову угоду можна переглянути і вона не працює так, як передбачалося. Може тому, що Путін цим шантажем хоче добитися збільшення російського експорту, наприклад, добрив, а Ердоган думає, що і тут він може бути посередником і заробити. Нічого особистого, тільки бізнес. І не важливо для Ердогана, що зернова угода дуже потрібна Україні та українській економіці. Хоча чому ж — важливо, бо тоді шантаж ефективніший.

А потім сталася блискавична операція ЗСУ у Харківській області. І посипалась російська армія І це побачив Ердоган. І вирішив, що настав найкращий час для його удару. В результаті, Азербайджан почав атаку на Вірменію Розуміючи, що саме в цей час Росія не може дозволити собі втрутитися. Що саме в цей час не важливо є Вірменія членом ОДКБ чи ні. Немає можливості у росіян прийти на допомогу.

Росія не може собі дозволити ще одну військову ганьбу. Вона і одну не дуже може собі дозволити. А тут перспектива двох одночасно.

Ердоган виставляє на посміховисько не тільки Путіна, але й ОДКБ

Російська армія така могутня, що її могутність зараз помітна усім навколо. Для цього не потрібно навіть сідати на найбільше колесо у Європі. Цю могутність видно і з-під Херсону, і з Анкари, і з Баку. І з Єревану видно.

І зараз Ердоган одним ударом виставляє на посміховисько не тільки Путіна і російських генералів, але й ОДКБ. Конкурента свого впливу у Середній Азії. Що заважає йому будувати тюркський мир. ОДКБ, який виявився точно не аналогом НАТО. Цікаво, чи буде на найближчий зустрічі із лідером Китаю Путін благати Сі витягти у нього зі спини ніж Ердогана.

Звісно, в цій ситуації не позаздриш прем'єру Вірменії Ніколу Пашиняну. Вірменська армія не може на рівних протистояти силам Азербайджану, за якими стоїть спільний друг Ердоган. Вірмени критично залежать від Росії. І тому тиждень тому Пашинян бігав за Путіним у Владивостоці, склавши компанію лідеру хунти з М’янми, демонструючи на економічному форумі, що ніякої ізоляції Росії нема. Не допомогло.

Тому, якщо знов побачите, що Путін якось криво сидить за столом, то тепер ми знаємо чому. Сидіти рівно йому заважає ніж Ердогана.

Приєднуйтесь до нашого телеграм-каналу Погляди НВ

Читайте еще