Вівторок, 16 січня, видався напруженим і неспокійним для працівників деяких відділів і управлінь міської ради, котрі стали учасниками громадських слухань щодо врахування пропозицій громадськості до проекту містобудівної документації «План зонування території міста Бердичева». На слухання завітали працівники Науково-дослідного і проектного інституту містобудування Києва, делегацію з яких очолив заступник директора з наукової роботи Віктор Глеба – член-кореспондент Української академії архітектури, кандидат наук державного управління разом зі своїми колегами – фахівцями з питань архітектури. Перш за все, делегація завітала до Бердичева для того, аби спільно з керівництвом міста вирішити проблемні питання містобудування з фахового і законодавчого боку.
Для початку варто зазначити, що у 2015 році був прийнятий Генеральний план міста і на його основі згідно нормативних і законодавчих актів було передбачено розроблення зонінгу – містобудівного документу, який визначає умови та обмеження використання території з метою раціонального використання, регулювання планування та забудови з врахуванням державних,
громадських та приватних інтересів, сумісність передбаченої забудови з уже існуючою.
Бердичів поділяється на житлову зону, громадську, зону промислово-комунальну та рекреаційно-оздоровчу, кожна з яких має свої умови та обмеження. Зонінг дає змогу видавати містобудівні умови та обмеження, що в першу чергу цікавить людей, вирішувати спірні питання щодо землеволодінь.
Розробляючи зонінг Бердичева, працівники інституту відмітили деякі пропозиції від виконавчого комітету, червоним кольором на плані позначили деякі невідповідності та некоректне використання територій і показали місця, де території потребують уточнень і дорожньо-транспортного каркасу міста. З останнім взагалі виникло ряд проблем і запитань, про що згадувалося протягом усього часу проведення громадських слухань. Як висновок – території використовувались не зовсім згідно чинного законодавства. Розроблялись детальні плани, була забудова, якої згідно чинних законодавчих норм не мало бути. А в таких питаннях, як наголошувалось неодноразово, варто повністю орієнтуватись на Генеральний затверджений план міста.
Протягом місяця до зонування ніяких претензій і пропозицій від бердичівлян не надходило. Але проблем все ж вистачає в плані дотримання процедури і деякі аспекти не відповідають генеральному плану, бо саме на його основі мають розроблятися детальні плани території (ДПТ) і уточнюватись планувальна структура. Більшість поданих для моніторингу інституту детальних планів чомусь в Бердичеві розроблялись раніше на пару років, ніж затверджувався Генеральний план міста.
Для прикладу Віктор Глеба навів військове містечко на Елінгу, яке відсутнє у Генеральному плані, бо раніше цю територію мали віддати під житловий фонд, але в зв’язку з певними обставинами тут з’явилася військова частина і потрібно на плані це уточнювати. І це було лише початком тих питань, які заступник директора інституту почав задавати присутнім. У 2011 році громадою офіційно було затверджено Генеральний план і незрозуміло, що заважало тоді робити детальний план території у відповідності до нього. «Чомусь детальні плани території перекреслили транспортно-пішохідну інфраструктуру, рекреаційні зони,
пожежно-будівельні норми. Ділянки, розбиті у певному районі для учасників АТО, являють собою 450-метрову безперервну смугу землі, і тут розробник ДПТ явно порушив законодавство, за що його потрібно звільнити від отримання сертифікатів на розробку містобудівної документації, звільнити за порушення державно-будівельних норм. Як інститут може узгоджувати щось, якщо детальний план ставить хрест взагалі на рішенні Генерального плану і таких ділянок є чимало. А інституту дали зім’ятий папірець, з яким вони працювали і змогли розбити на плані ці ділянки в межах жовтої зони з дотриманням усіх норм, показали дорогу, перехрестя. Як розробник міг у 2016 році розробити детальний план зі знехтуваною транспортною системою після узгодженого в 2015 році Генерального? Зонінг і Генеральний плани ніколи не підлаштовується під ДПТ, - відзначив Віктор Глеба. - Чому, на яких підставах і хто з посадових осіб дозволив детальним планом перекреслити розробку генерального плану, яка коштує не 20 копійок».
Чоловік зауважує, що вирішити це питання потрібно зборами управлінь, відділів і знайти вихід з цієї ситуації,
прийняти план дій, механізм для цього.
Далі розбір польотів пішов стосовно детального плану молокозаводу на 1,7 га, і цей завод заледве вліз у той детальний план, ще й трохи виліз боком. Не менш здивував фахівців з Києва детальний план Торгово-розважального комплексу по вулиці Житомирській, де представник релігійної общини продаватиме за поданим планом і кадастром свічки на заправці. Земельна ділянка виділена релігійній громаді, фахівці не проти цього, але вона урізає червоні лінії та перекриває транспортно-пішохідну вісь, земля релігійної громади – прямо на парковці, а детальний план взагалі розрізає півресторану, що там знаходиться. Як результат – півресторану потрапляє в детальний план території, а інша половина - ні, про що, вочевидь, навіть не знає власник ресторану. А 90% ДПТ цього власника взагалі являється природною зоною.
Подібних прикладів було наведено чимало, але Віктор Глеба неодноразово наголосив, що фахівці інституту готові допомогти Бердичеву. Для цього потрібно внести корегування в містобудівну документацію, аби дещо змінити Генеральний план міста.
Моніторинг інститутом вже було проведено, варто змінити цільове призначення деяких ділянок і переглянути масштаби. Потім зміни будуть внесені в Генеральний план, його затвердить на сесії депутатський корпус на підставі поданого на слуханнях звіту про моніторинг, і варто прийняти план зонування Бердичева Якщо в генплані зміниться транспортний каркас, то фахівці вищевказаного інституту перефарбують зонінг, під Генплан зроблять каркасну схему з новими червоними лініями.
Міський голова, який приєднався до обговорень наприкінці громадських слухань, підтримав таку позицію, вказав, що місто співпрацюватиме з інститутом і буде зроблено все, що потрібно, аби не виникали подібні проблемні ситуації. А також Василь Мазур додав, що до Генерального плану міста в будь-якому випадку періодично потрібно вносити зміни, бо час не стоїть на місці, з кожним роком через певні події щось змінюється, з’являються нові інвестори, котрі ставлять свої умови, змінюються цільові призначення територій і ділянок.
