Попри суб’єктний склад учасників спору щодо примусового відчуження/вилучення транспортних засобів, а також підстави для його виникнення, спір стосується майнових прав позивача і має приватноправовий характер.
Такий висновок зробила об’єднана палата Касаційного господарського суду, скасовуючи частково попередні рішення у справі №910/10009/22 та постановляючи нове, інформує «Закон і Бізнес».
Спір у цій справі стосувався скасування наказу Київської обласної військової адміністрації в частині відчуження автомобілів позивача — ТОВ «Ніколь-Моторс».
Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, відмовив у задоволенні позову, пославшись на недоведення позивачем відсутності у Київської ОВА повноважень видавати оспорюваний наказ.
Своєю чергою, ОП КГС зазначила, що законодавець визначив юрисдикцію адміністративних судів з розгляду справ про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності (стст.350, 351 ЦК). Проте вирішення спорів щодо реквізиції майна, що вже відбулась, чинним законодавством до адміністративного судочинства не віднесено (постанова Касаційного цивільного суду від 13.
09.2023 у справі №707/1298/22).
Ураховуючи, що спірні правовідносини виникли внаслідок прийняття та реалізації рішення про примусове відчуження майна, яке порушує, на думку позивача, його права, у нього виникла необхідність захисту свого цивільного права. Тож він як юридична особа правомірно звернувся до суду із позовом в порядку господарського судочинства, зазначивши в позовній заяві аналогічні аргументи для обґрунтування звернення саме до господарського суду із позовом. Аналогічного висновку дійшов КЦС у згаданій постанові.
З огляду на це, ОП КГС констатувала, що спори щодо реквізиції (розгляд яких за законодавством не віднесений до адміністративного судочинства) не є спорами щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності (розгляд яких віднесений до юрисдикції адміністративних судів, що прямо передбачено законом: п.8 ч.1 ст.19, ч.1 ст.267 КАС, п.6 ч.1 ст.20 ГПК).
Відповідно, Суд не вбачає підстав для відступу від аналогічної правової позиції колегії суддів судової палати для розгляду справи щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду,
викладеної в постанові від 14.02.2023 у справі № 904/868/22 щодо застосування, зокрема, положень п.6 ч.1 ст.20 ГПК, із висновком про віднесення до юрисдикції господарських судів спору щодо реквізиції майна в умовах воєнного стану — про право на майно, вилучене/відчужене в умовах правового режиму воєнного стану.
Водночас, ОП КГС зауважила, що жодний нормативний акт не передбачає повноваження військової адміністрації ухвалювати рішення (видавати наказ, розпорядження) про примусове відчуження/вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану. Адже цими повноваженнями закон імперативно наділяє лише військове командування, до якого військові адміністрації не належать.
Тому ОП КГС зобов’язала Київську ОВА повернути ТОВ автомобіль «Haval Jolion».
