Як же ж мені подобаються автомобілі, що руйнують кордони класів та традицій – BMW X6, Honda Crosstour, Mercedes R-Klasse, Ferrari GTC4Lusso врешті-решт. Не всі вони, звісно, однаково популярні чи відомі, але як на мене – кожен має право на свою сторінку в автомобільній історії у розділі «Перемагають сміливі». З Ford Tourneo Courier, можливо, не все так епатажно, тим паче що вийти з сегмента MPV взагалі складно – його й придумали для того, щоб об’єднати різні моделі, назвавши їх «багатоцільовими». Але дивимось на Ford Tourneo Courier попереднього покоління – ну фургончик та й годі. А тепер перед вами абсолютно новий автомобіль – і хто взагалі може назвати його «пиріжком» чи чим там ще?
Де там! Виглядає майже як позашляховик (навіть не кросовер), функціонально – мінівен, але може бути за бажанням і вантажопасажирським фургоном. Та з іншого боку, така багатогранність потребує і окремої відповіді: а власне, для кого це все? Розбираємось.
Важливе уточнення
Для початку – невеличка, але необхідна ремарка, якщо раптом хтось підзабув фордівські фокуси з неймінгом. Ford Tourneo Courier – це пасажирський автомобіль, а його брат Ford Transit Courier – комерційний, хоча і той, і той вважаються автомобілями подвійного призначення. Тим більше, Transit Courier має версію Double Cab, яка начебто має бути близькою до Tourneo Courier. Але ні. Попри зовнішню схожість (не ідентичність), Ford Transit Courier – класичний MPV, Tourneo Courier – сімейний автомобіль сегмента якщо не преміального, то як мінімум вище середнього. Поки це запам’ятаємо, і повернемось, коли будемо говорити про конкурентів, комплектацію та двигуни.
З апломбом позашляховика
Отже, Tourneo Courier. На зовнішності не будемо надовго зупинятися, тут все зрозуміло – виглядає просто шикарно. І це той випадок, коли вам функціонально треба MPV, але якось не хочеться їздити на фургончику. Тут цієї меншовартості точно не буде – дизайн в цілому класний, сучасний (нагадаю, це абсолютно нова модель), завдяки чорному колу стійок виглядає як справжній позашляховик з дещо витягнутою вгору верхньою частиною кузова. В нашому випадку такий життєрадісно зелений, але є ще червоний та традиційний для Ford синій. Я б передусім дивився саме на них – такий автомобіль має бути позитивним та кольоровим, хоча новий Cactus Gray – це теж шикарно. Ну є і звичайний сірий та білий, а в чорному кольорі, до речі, теж має виглядати непогано, проте там не буде цього ефекту відокремленого даху.
Оформлення передньої частини, яке зазвичай сприймається як «фейс» і є основою ваших вражень від авто, як на мене, чудове – все гармонійно, ніяких зайвих деталей, і водночас гарно впізнаваний, а найголовніше – серйозний автомобіль: немає цієї мімімішності, яку чомусь здебільшого намагаються нав’язати автомобілям цього класу. Пасажирські двері з обох боків – зсувні, і навіть якщо у вас позаду не їздить купа різновікових дітей, ви все одно це оціните – на будь-якій парковці. Не знаю, якби це було технічно можливо, я б на всіх авто хотів зсувні двері. Це ж так зручно! Тим паче, коли ти вперше збираєшся їх відкрити, вже напружуєш всі м’язи, починаючи з гомілок, а виявляється, що відкриваються вони дуже легко. Це точно не буде вашою мотивацією ходити через день до зали. Задні двері – величезні, відкриваються вверх, і про це просто треба пам’ятати, коли ви після паркування щось плануєте забрати з багажника – має бути простір, щоб їх відкрити. Але водночас відкриті двері створюють шикарний дах – на пікніку тут можна заховати від дощу чи сонячних променів цілу сім’ю.
Панорамний світ
Фото не передає цього ефекту: переднє скло Tourneo Courier не вертикальне, досить сильно скошене, але все ж таки не так, як на більшості MPV, а тим паче на мінівенах. І коли ви вперше сідаєте за кермо цього автомобіля – це вражає. Стеля десь там у вишині, скло просто величезне – у мене спочатку справді було відчуття перебування в кабіні великої вантажівки. І от із салону дійсно здається, що лобове скло майже вертикальне. Великі бокові дзеркала, ліве ще й з трошки лінзованою секцією, так само величезне скло в задній двері – тут вам треба не зловити в дзеркало заднього огляду «амбразуру» видимості, а знайти оптимальний ракурс з сотні можливих. І це все не просто зручність, а й безпека – для всієї сім’ї. Все видно, все під контролем, і одночасно – відчуття простору, якого у вас не буде певно і в великому позашляховику.
Сидіння водія могло б бути і трошки рельєфнішім, бокова підтримка є, але мені б хотілось ще більше. Проте немає й відчуття сидіння на табуретці, що притаманно багатьом однокласникам. Якщо ви не звикли до цього класу авто, спочатку може здатися трошки незвично, але це швидко минає. Причому в мене підлаштування крісла під себе зайняло буквально хвилини дві – зазвичай це займає мінімум втричі довше.
Є концепт
Давайте відверто: у більшості конкурентів (навіть у французів, що дивно) дизайну салону просто… немає. Ну так, головне функціональність, лаконічність і аби було не страшно. Тут – теж не політ високої фантазії, але є принаймні якась концепція. Ця концепція також відштовхується насамперед від функціональності, проте – не без оригінальності. Електронна панель приладів та центральний монітор заведені в один блок, а за ним причаїлась приємної глибини ніша – вам з водійського місяця її видно не буде, то можете зберігати там що завгодно (правда, з урахуванням, що це все якраз буде видно «з вулиці»).
Ще одна ніша – справа, над декоративною горизонтальною вставкою. Остання в таку вузеньку стрічку, мені чомусь нагадує дизайном ретро-магнітоли (не автомобільні, стаціонарні). Тим більше, на ній є й механічний верньєр звуку – до речі, єдиний в цьому авто. Таке поєднання ретро-ноток і сучасних моніторів мені імпонує. Трошки розчарувала відсутність механічного регулювання температури в салоні, але якщо чесно – клімат-контроль працює вправно, то на весь тест я виставив бажану температуру і більше до цього не повертався. Може, воно і правда не дуже то й треба.
Все по місцях
Всі пластики – жорсткі, що очікувано, хоча я й казав про відносну «преміальність», але це все ж таки MPV. Проте немає відчуття якогось «дубового» пластику, він гарної якості, а матеріал оббивки сидінь і взагалі топ. Головне тут зовсім не це. Салон Ford Tourneo Courier – це мрія перфекціоніста, ну або нечупари – це вже як підійти. Я обожнюю, коли кожна річ має своє місце, і тут можна розкласти по своїх поличках все що завгодно – дві ніші на консолі вже згадав, ну звичайний бардачок і «кармани» в дверях, мегамістка полиця під дахом (44 літри), ніша для смартфона (з підзарядкою, звісно), карман на консолі, підстаканники, ємності під дріб’язок біля важеля КПП – тут можна речей розмістити більше, ніж у власній кімнаті, і все буде на своїх місцях. Це вже ми підійшли до взагалі можливостей цього авто, але спочатку – ще трохи про обладнання.
Панель приладів цифрова, 8-дюймова, центральний сенсорний монітор теж з діагоналлю 8 дюймів. Це SYNC4, про нього вже неодноразово писали, зупинятися надовго не буду, працює традиційно швидко, плавно, ніяких питань. Android Auto та Apple Car Play за замовчуванням, то зрозуміло, але є і приємний бонус: на панелі приладів дублюються підказки не тільки штатної навігації, а й зі смартфона, Waze чи Google Maps, наприклад, – дуже зручно і не всі це вміють. А ще Ford знає про своїх клієнтів таке, чого не знаємо ми – між двома моніторами тут є спеціальна ніша для кріплення телефона: дослідження компанії підтверджують, що багато хто все ще віддає перевагу не повній інтеграції, а просто зручному розташуванню смартфона перед очима.
Математика можливостей
У водія є складний підлокітник з регулюванням кута нахилу, а от у задніх пасажирів його немає – ну, в принципі, це було б вже дивно у цьому класі.
Фішка задніх сидінь зовсім не в тому: досить просто і знову ж таки без зайвих зусиль вони складаються вперед, і Tourneo Courier перетворюється на справжній фургон. Коли дивишся просто в ТТХ на папері, об’єм багажного відділення не вражає. 570 літрів – добре, ну але ми знаємо і седани з такими багажниками. Спокійно: в седані це якщо напхати повний багажник під зав’язку, а тут – так, покласти на денце, до лінії вікна. А от якщо завантажити під дах – це вже 1188 літрів. А зі складеними сидіннями – 2162 л, а це просто овер багато. І до речі, аж на 506 л більше, ніж у попередній версії. Ба більше, по стінках багажного відділення теж додаткові ніші та кармани для різних речей, підсвітка – все як треба. Немає в багажнику тільки запаски – підлога абсолютно рівна, а запасне колесо тут кріпиться під днищем.
Кожному своє
Пасажирський Ford Tourneo Courier у нас доступний лише в двох варіантах – з бензиновим двигуном або з електричним, і відповідно комплектацій теж дві – Titanim і E-Titanim. Тут навіть до того, як я почну розповідати про двигун, чую гул незадоволених голосів – а дизель де? Спокійно, він є. Тільки не для Tourneo Courier, а для Transit Courier. Треба вже звикати, що дизельні мотори – то для роботи, а бензинові – для лайф-стайлу. Якщо вам потрібна «робоча конячка» – без питань, Transit на дизелі. Якщо для сім’ї у місті – електрика, для пригод – бензин. Все просто і логічно.
Отже, дуже добре нам знайомий літровий агрегат на 125 к.с. Чого Ford пхає його у всі свої моделі – запитаєте ви. Бо класний – отака проста відповідь. Він працює в парі з 8-ступеневим автоматом, ніяких тут спортивних чи економічних режимів, є тільки L – варіант з використанням лише нижніх передач. Зайвим не буде, тим більше Tourneo Courier може буксувати причеп повною вагою аж до тонни. Але дивіться, який цікавий нюанс. Ця «елька» на важелі КПП одразу після драйву, по прямій. Але переключитися в неї можна тільки надавивши ще раз кнопку на важелі. Чуєте, японські, французькі конструктори: так можна було. Нічого складного. Просто ступор і все, і ти не їздиш разу по раз містом в L – це ж легко!
Гени – це серйозно
Ford Tourneo Courier виробляється в Румунії, там же, де й Puma. І побудований на тій самій базі. Звісно, підвіски у них різні, і кермо налаштоване по-іншому, але – гени є гени. Я вважаю Puma взагалі на сьогодні одним з кращих авто в сенсі керованості і адекватності підвіски, і Tourneo Courier намагається тримати марку. Я очікував більш жорсткої підвіски, розрахованої на велике завантаження – часто в таких авто сам їздиш як на возі. Нічого подібного – досить м’яко, адекватно, відпрацьовує все класно – і бруківку, і лежачих поліцейських. І найдивніше при тому – в салоні тиша. Так, буває інколи там десь щось бомкне, все-таки кузов височенний, зсувні двері і все таке, але загалом – якість і конструкції, і збірки на висоті – принаймні на бруківці нічого не дзеленчить від слова зовсім.
Вистачає, якщо…
Чи вистачає Tourneo Courier літрового мотора? Це залежить від того, що ви очікуєте від авто. І як плануєте його використовувати. Об’єм багажу і вага багажу – це різні речі. Якщо ці два кубометри об’єму завантажити мішками з цементом – двигуна точно не вистачить. Споряджена маса авто – 1400 кг, дозволена максимальна маса – 2025 кг. От і рахуйте, на пасажирів та вантаж у вас залишається 625 кг. І це все ще дуже багато, якщо міряти, наприклад, в туристичному обладнанні чи валізах для далекого турне. І от в таких варіантах, як на мене, двигуна вистачить без проблем. Обертальний момент 200 Нм при 1750-3000 об/хв, тобто вам не треба сильно розкручувати двигун для отримання максимальної віддачі, та і полка моменту пристойна. Плюс якщо тримати емоції в рамках – можна навіть вписатися в обіцяні показники економічності – 6,6-7,3 л на 100 км. Це не те щоб взагалі не торкатися педалі, це якщо нормально їздити, не агресувати, по трасі тримати десь 100, максимум 110 км/год – так і вийде. У мене було за тиждень тесту в середньому 7,5.
То власне кому?
Взагалі Tourneo Courier дуже зручний – і через чудову оглядовість, і легке кермо, налаштоване більше на міську суєту, і точну парковку за будь-яких умов, і гарну підвіску. Мені з ним було дуже комфортно, і раз по раз з’являлася думка, що я хочу саме на цьому автомобілі поїхати в Португалію. Щоб отак не напряжно колесити європейськими дорогами, з найближчими людьми у салоні і з усім, що може знадобитися в далекій дорозі, в багажнику. Зупинятися на імпровізовані пікніки, роздивлятися нові міста через величезні вікна.
Мій сусід, що займається ремонтами, побачивши у мене Tourneo Courier, одразу загорівся: «Оце б мені такий!» Та ні, друже, воно тобі не треба. Є багато більш дешевих і простих варіантів, щоб возити плитку та фарби. У Ford Tourneo Courier простих варіантів немає, як я вже казав. Мінімальна комплектація – Titanium, а нагадаю, це взагалі колись була найтоповіша комплектація Ford. Я зовсім не натякаю, що якщо ви возите фарбу, вам і безпека ні до чого – просто та кількість систем безпеки, яка є у Ford Tourneo Courier – це вже про сімейні цінності. Система моніторингу втоми водія (і працює не просто за часом за кермом, дійсно відслідковує, коли ви не зібрані), попередження про можливе зіткнення, розпізнавання пішоходів та велосипедистів на перехрестях, центрування автомобіля в смузі руху, розпізнавання дорожніх знаків, адаптивний круїз, парктроніки і камера заднього огляду, і ще багато всього – це список дійсно з якогось преміум-сегмента. Ну і взагалі шкіряне кермо, бездротова зарядка для телефона, клімат-контроль – це все прямий сигнал того, що у вас не якийсь там фургончик, а добре укомплектований автомобіль для подорожей, спорту, сімейного відпочинку. Якщо порівнювати з конкурентами, ціна на Ford Tourneo Courier комусь може здатися зависокою – 1 195 392 грн. Давайте без зради: абсолютно адекватна ціна, і якщо порівнювати не стартові комплектації, а відповідні – то все відразу стане на свої місця. А від «барабанів» Ford відмовився вже дуже давно і цілком усвідомлено.
