Сьогодні столичний інноваційний парк UNIT.City став епіцентром головної галузевої події року — масштабної конференції «Електроспектива 2026» Захід зібрав експертів, урядовців, представників автобізнесу та провідних гравців ринку інфраструктури для обговорення вектору розвитку українського EV-сегмента до 2030 року.
Головний фокус дискусій — адаптація українського законодавства до вимог Євросоюзу, перспективи комерційного електротранспорту та виклики, які створює стрімке зростання кількості електрокарів для вітчизняної енергосистеми.
Державна стратегія до 2030: пріоритет автобусам та нові правила гри
Конференцію відкрив Сергій Деркач, Заступник міністра розвитку громад та територій України. Він презентував оновлену профільну стратегію, яка охоплює період до 2030 року та передбачає не просто пасивне очікування ринкових змін, а активне створення державою умов для переходу на «зелений» транспорт. Ця стратегія торкнеться всіх сегментів авторинку, в тому числі вантажного сегменту та перевізників.
«Ми створюємо чіткі стимули: якщо, наприклад, перевізник під час подачі на конкурс пропонує електричні автобуси,
він автоматично отримуватиме суттєву перевагу на цьому маршруті», — наголосив урядовець.
За словами заступника міністра, ключова ставка у найближчі роки робитиметься саме на розвиток електричного пасажирського та вантажного транспорту. Щодо фінансового навантаження на власників EV, Сергій Деркач заспокоїв ринок: додаткового податку на електромобілі поки що не буде Проте в майбутньому планується впровадження загальної плати за користування дорогами, де найбільший коефіцієнт сплачуватиме саме комерційний транспорт.
Окрему увагу на конференції приділили цифрам. Станом на кінець 2025 року українська мережа демонструє непогані темпи: в країні вже функціонує 11 000 електрозарядних станцій та понад 20 000 конекторів Утім, для повноцінної інтеграції в європейський простір цього замало.
Незважаючи на цей розрив, спікери констатували: за загальними темпами розвитку та адаптації інфраструктури Україна вже випередила деякі держави Європи.
Локальний досвід розгортання мережі представив Костянтин Усов, Заступник голови КМДА. Позиція столичної влади виявилася прагматичною:
місто зацікавлене у поліпшенні екології та збільшенні кількості EV, проте штучних тепличних умов для них не створюватимуть.
«Ми хочемо бачити якомога більше електромобілів на вулицях міста з точки зору довкілля. Але для них наразі не може бути спеціальної ціни або знижок на паркування. Правила мають залишатися рівними», — підкреслив Костянтин Усов.
Натомість місто бере на себе системне розширення паркувального простору із зарядками. КМДА вже готує пул із 13 000 машиномісць (це 6,5 тисяч локацій або зарядних точок) по всьому Києву. Заступник голови КМДА запевнив, що хаотичного чи випадкового встановлення станцій не буде: місто детально аналізує реальний попит, щоб розвивати інфраструктуру гармонійно та виважено.
Енергетична стійкість та виставка новинок
Друга половина «Електроспективи 2026» пройшла під знаком обговорення blackout-сценаріїв та технологій балансування мережі. Фахівці з компаній ТОКА, GO TO-U та ECOFACTOR разом із представниками енергетичного сектору дискутували про інтеграцію рішень систем накопичення енергії, розвитку сонячної генерації, а також потенціал технологій V2G (Vehicle-to-Grid), коли електрокар може віддавати енергію назад у мережу під час пікових навантажень.
Паралельно в інноваційному парку розгорнулася масштабна експозиція. Учасники події мали змогу протестувати та оцінити останні електромобільні новинки від світових брендів, серед яких BMW, Nissan, Volvo, MG, Zeekr, JAC та Xiaomi. Особливий ажіотаж викликав свіжий електрокросовер BMW iX3, чия прем'єра днями відбулася в UNIT.Hall.
Конференція чітко продемонструвала: незважаючи на всі виклики сьогодення, електромобільність в Україні остаточно трансформувалася з нішевого захоплення у стратегічний сектор економіки та міської інфраструктури.
Чи є «Електроспектива» в Україні? Огляд виставки 2025 року
