При подорожчанні палива водії часто вдаються до складних методів економії, ігноруючи найпростіший — контроль тиску в шинах. За оцінками експертів, правильне накачування коліс знижує витрату приблизно до 0,3 л на 100 км. При річному пробігу 15–20 тисяч кілометрів ця цифра перетворюється на десятки літрів заощадженого пального, що особливо помітно під час руху в міських заторах або з повним завантаженням.
Коли тиск нижчий за норму, зростає опір коченню через деформацію шини в плямі контакту. Двигун витрачає більше енергії на підтримання швидкості, а гума сильніше нагрівається і зношується по краях протектора. Проте перекачувати колеса також не можна: надмірний тиск зменшує зчеплення з дорогою, навантажує центр протектора, робить підвіску жорсткішою та погіршує керованість.
Окрім фінансових втрат, недокачані шини загрожують безпеці. Експерт зазначає, що падіння тиску на 1 бар здатне збільшити гальмівний шлях зі швидкості 70 км/год орієнтовно на 5 метрів. На мокрому покритті суттєво зростає ризик аквапланування, оскільки колесо втрачає здатність ефективно відводити воду,
через що водій може повністю втратити контроль над траєкторією автомобіля.
Перевіряти тиск необхідно щонайменше раз на місяць і обов’язково перед тривалими подорожами. Процедуру слід проводити лише на «холодних» шинах до початку активного руху, оскільки після кількох кілометрів кочення гума нагрівається, штучно завищуючи показання манометра. Також варто враховувати погодні умови: похолодання на кожні 10 °C знижує тиск у колінах приблизно на 0,2 бар.
Рекомендовані параметри зазвичай вказані на наклейці у дверях водія, на лючку бензобака або в інструкції. Виробники часто зазначають два набори значень: для стандартного та повного завантаження автомобіля. Регулярне обслуговування коліс на АЗС чи шиномонтажі займає кілька хвилин, але одночасно оптимізує витрату палива, подовжує ресурс протектора та гарантує передбачувану поведінку машини на дорозі.
