У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №15433-1, який пропонує запровадити новий механізм державної підтримки для осіб з інвалідністю внаслідок війни. Йдеться про часткову компенсацію вартості автомобіля, який ветеран придбав за власні кошти.
Чому виникла така ініціатива
Після початку повномасштабної війни значно зросла кількість людей, які отримали інвалідність внаслідок бойових дій. Значна частина з них має стійкі порушення функцій опорно-рухового апарату, а автомобіль для таких людей є не лише засобом пересування, а й необхідною умовою для лікування, реабілітації, працевлаштування, навчання та повсякденного життя. Нині Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» вже передбачає право на безоплатне забезпечення автомобілем.
Проте така гарантія надається лише за наявності медичних показань і відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. Тому чинний механізм охоплює не всіх осіб з інвалідністю внаслідок війни, тому його пропонується доповнити ще одним видом державної підтримки.
Що пропонується змінити
Законопроєктом пропонується доповнити статтю 13 Закону України «Про статус ветеранів війни,
гарантії їх соціального захисту» новою частиною. Передбачається, що особам з інвалідністю внаслідок війни I, II та III груп за рахунок коштів Державного бюджету України надаватиметься часткова компенсація вартості самостійно придбаного автомобіля. Також законопроєкт містить норму щодо поетапного запровадження компенсації. До 1 січня 2028 року право на часткову компенсацію пропонується надати лише особам з інвалідністю внаслідок війни I та II груп. Лише після завершення цього перехідного періоду дія норми пошириться також на осіб з інвалідністю III групи.
Водночас сам закон не визначає механізм виплат. Порядок надання компенсації, умови її отримання, розмір та інші деталі має окремо встановити Кабінет Міністрів України після ухвалення закону. Зокрема зазначається, що реалізація законопроєкту потребуватиме додаткових видатків із Державного бюджету України.
Депутати пропонують декілька підходів
Водночас варто зазначити, що це вже не перша законодавча ініціатива, спрямована на запровадження компенсації за самостійно придбаний автомобіль для ветеранів.
Раніше у Верховній Раді вже було зареєстровано два законопроєктів №15433 та №15434,
які також передбачають новий механізм державної підтримки осіб з інвалідністю внаслідок війни. «Судово-юридична газета», аналізуючи ці ініціативи, звертала увагу, що вони покликані стати альтернативою чинній системі безоплатного забезпечення автомобілями.
Автори законопроєктів №15433 та №15434 наголошували, що нинішня модель фактично втратила свою ефективність. Попри передбачене законом право на безоплатний автомобіль, його реалізація часто ускладнюється багаторічними чергами, тривалими процедурами та обмеженими можливостями вибору транспортного засобу. Через це ветерани можуть роками чекати на автомобіль, який на момент отримання вже не відповідає їхнім потребам. Саме тому пропонувалося перейти до більш гнучкої моделі підтримки, коли людина самостійно обирає та купує автомобіль, після чого держава компенсує частину його вартості.
Водночас між новим законопроєктом та раніше зареєстрованими ініціативами є відмінність. Ключова відмінність нового законопроєкту від раніше зареєстрованих №15433 та №15434 полягає у підході до кола отримувачів компенсації та строків розширення програми.
Ключова відмінність нового законопроєкту від раніше зареєстрованого №15433 полягає в тому, що він пропонує суттєво розширити коло потенційних отримувачів компенсації. Якщо основний законопроєкт передбачає, що до 1 січня 2029 року компенсацію отримуватимуть лише особи з інвалідністю внаслідок війни I групи, а після цієї дати — особи I та II груп, то альтернативний законопроєкт пропонує вже до 1 січня 2028 року надавати компенсацію особам I та II груп, а після цієї дати поширити програму також на ветеранів з інвалідністю III групи.
Таким чином, якщо порівнювати законодавчі ініціативи, новий законопроєкт не змінює саму концепцію поетапного впровадження програми, однак пропонує розширити її на ветеранів з інвалідністю III групи на рік раніше — з 2028 року замість 2029-го. Крім того, на відміну від попередньої редакції, право III групи на отримання компенсації одразу закріплюється у тексті закону, хоча його практична реалізація відкладається до завершення перехідного періоду. Ще одна відмінність полягає у фінансовому забезпеченні. Законопроєкт №15434 одночасно пропонував внести зміни до Державного бюджету на 2026 рік та передбачити 120 млн грн Міністерству у справах ветеранів на реалізацію програми.
За розрахунками авторів, цього мало б вистачити приблизно для 1000 отримувачів, а середній розмір компенсації планувався на рівні 120 тис. грн на одну особу.
Таким чином, наразі у Верховній Раді перебувають одразу декілька законодавчих ініціатив, які мають спільну мету — запровадити механізм часткової компенсації вартості автомобіля для ветеранів з інвалідністю внаслідок війни.
Обидва документи пропонують відійти від моделі виключно безоплатного забезпечення автомобілями та надати ветеранам можливість самостійно придбати транспортний засіб із частковою компенсацією його вартості за рахунок держави. Водночас вони відрізняються підходом до кола потенційних отримувачів, етапів запровадження програми та фінансового забезпечення її реалізації.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/suduaта на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
