Руйнування російськими обстрілами автозаправних станцій на прифронтових територіях не залишило споживачів без пального. Ринок пристосувався до формату продажу «з коліс». Законним такий продаж назвати важко, однак будь-які законодавчі ініціативи, на думку операторів, покликані передусім поділити ринок. Про те, як пристосувалися регіони та чи потрібні АЗС на базі бензовозів, пише видання Delo.ua.
Конфлікт інтересівЗазначається, що наразі ринок працює «з коліс». Основні запаси зберігаються на майже шести тисячах АЗС по країні, логістику давно диверсифікували через західний кордон, а запаси Сил оборони формуються окремо. Але на рівні прифронтової громади, де росіяни зруйнували останню заправку, проблема не вирішена.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Пальне для АЗС на зиму: чому бізнес проти системи мінімальних запасів
«Парадокс у тому, що всі учасники дискусії згодні в головному: залишати ці території без легального пального не можна, а стаціонарний формат там більше не працює. Розходяться вони не в діагнозі, а в тому, кого пускати до цього ринку і на яких умовах», — йдеться у статті.
За аргументами про безпеку й тінізацію ринку приховується звичайний конфлікт інтересів — між тими, хто вже працював на цій території із заправками, і потенційними заправками-гастролерами.
Легалізація пересувних АЗСБізнес на ідею легалізації пересувних АЗС відреагував неоднозначно. З одного боку, стаціонарна АЗС прив'язана до конкретної ділянки, має зареєстрований акцизний склад і чітку адресу, з іншого — заправник на базі автоцистерни може змінювати локацію щогодини.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
В ОП пропонують надати АЗС у прифронтових регіонах особливий статус
«Через це податкова втратить технічну можливість проводити фактичні перевірки, а роками вибудувана система електронного адміністрування реалізації пального буде зруйнована», — каже президент Нафтогазової асоціації України Ярослав Старовойтенко.
Як наслідок, зростає ризик поширення неякісного та контрафактного продукту. Однак головним аргументом асоціації є безпека. Адже стаціонарна станція має підземні резервуари, тож навіть у разі прямого влучання масштабної детонації вдається уникнути. Натомість влучання FPV-дрона чи уламків у бензовоз,
біля якого стоїть черга автомобілів, може обернутися потужним вибухом і масовою загибеллю людей.
За словами Старовойтенка, великі національні мережі, попри повторювані руйнування, відновлюють свої об'єкти й забезпечують безперебійне постачання, тоді як дрібні локальні гравці в кризових умовах просто згортають роботу.
Є ще один аргумент — пальне в прифронтових регіонах продають уже неорганізовано, «як у дев'яності». Люди возять і перепродають каністри, нерідко з дешевим краденим армійським ресурсом або привезеним у єврокубах: заправивши пластиковий резервуар у мікроавтобусі на найближчій робочій АЗС, його везуть на продаж із націнкою близько 10 гривень за літр, кустарно, «в гаражі».
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
Удар по заправці на Дніпропетровщині забрав життя трьох людей: росіяни також атакували АЗС у Запоріжжі
Обсяги при цьому мізерні: споживання впало приблизно до 10% від звичного. Саме через падіння продажів повноцінні мобільні АЗС можуть виявитися нежиттєздатними — ніхто не стоятиме бензовозом на одному місці під дронами, адже такий бензовоз можуть знищити одразу.
Ситуація в прифронтових областях складна, але ще не критична. На самій магістралі від Дніпра до Харкова заправок майже не залишилося, проте вбік, у населених пунктах, вони працюють — доводиться їхати на 10–30 кілометрів далі. Незручно, але не безвихідь.
Що робитиАналітик консалтингової компанії «Нафторинок» Олександр Сіренко вважає, що заборони недоцільні, але потрібен фільтр.
«Право торгувати з пересувних пунктів варто дати лише тим компаніям, які мали ліцензію та власну заправку на цій території й фактично її втратили, — і працювати вони мають під контролем місцевих військових адміністрацій», — вважає він.
ВАС ЗАЦІКАВИТЬ
У Росії знову закінчився бензин
Такий оператор міг би розгорнути пункт прямо на місці зруйнованої станції, а під час тривоги від'їжджати в безпечне місце.
Також постраждалим ритейлерам варто надати пільги — зокрема звільнити їх від авансового податку на прибуток, адже в прифронтовій зоні прибутки низькі, а видатки високі.
