Верховна Рада провалила голосування за законопроєкт, що суттєво збільшував відповідальність за порушення ПДР, зокрема, збільшував штрафи за перевищення швидкості. Особливо систематичні
Уже бачив і бачу купу галасу, що розмір штрафу не має значення, бо систематичним порушникам усе одно на штрафи.
З моєї точки зору, це — маніпуляція. Тут слід дуже чітко розділяти три речі:
1. Незалежно від розміру штрафу — хоч це 4 долари (та на ці гроші в Києві майже ніде вже не пообідаєш) чи 400 баксів — штрафи впливають на більшість водіїв.
Доказів тому два:
1) 99% водіїв скидають швидкість перед камерами контролю швидкості. Той 1% — або вояки на бляхах, або спецура/мазані на номерах прикриття, або геть упороті, про яких мова піде наприкінці.
2) Гомеопатичні кількості Фантомів (поліцейських машин без розпізнавальних знаків, яких випустили в кількості 3 штуки на дороги Києва) створили диво: Київ став їхати обережніше і повільніше.
Штрафи впливають на більшість водіївЦього за останні дні не помітив тільки сліпий.
Зараз абсолютно спокійно по проспектах навіть в лівому ряду тачки їдуть акурат 70 км/год,
які не штрафуються. І нікому не жме.
Раніше це було неможливо, бо ззаду блимали дурні, що мчали зі 150.
Тисячі штрафів на день від усього трьох Фантомів показують, що українці жмуть навіть 170 грн і не соромляться бути повільними хазяйновитими громадянами, аніж швидкісними транжирами. Отримати «квиток щастя» від невідомої машини в сусідньому ряду чомусь ніхто не хоче. Бидла реально стало візуально менше.
(До речі, я не прибічник обмеження швидкості до 50 на магістральних дорогах, які нічим не відрізняються від трас, але це питання дискусій, ламання списів і пошуку рішень на основі статистики і моделювання). Тобто, навіть мінімальні штрафи дуже дисциплінують громаду, і не в розмірі справа.
2) Теза «розмір штрафу не має значення» суперечить самій статистичній вибірці по розподілу доходів.
Має. Сума штрафу від зарплати в 20 тисяч і в 200 тисяч — це істотно різні величини.
А є ж ще мінімальний споживчий кошик (тільки нормальний, а не оцей мальований), від якого родина фізично на «штрафи» відкусити нічого не може.
Більший штраф — тим більшу «вибірку» ці штрафи зачіпатимуть «за живе».
Тому 4 долари штрафу як на зараз — це смішно для будь-якого доходу. Штраф має відчуватися родиною.
І, ні, тут не буде працювати, як в анекдоті про росіян і водку «синку, тепер ти будеш менше їсти».
Певен, що коли мінімальний штраф піднімуть до суттєвих значень, то чоловік/дружина порушниці/порушника поставить питання на сімейній нараді, що — все, досить і висмоктувати гроші із сімейного бюджету.
Я, до речі, не бачу нічого поганого в тому, щоб розмір штрафу привʼязати до офіційного доходу чи вартості авто, одначе тут же є і очевидні проблеми: багато хто не показує свій дохід і багато хто із порушників купує собі іржаві бмв третьої моделі, залишкова вартість яких нижча за ціну умовного бюджетного седану.
Читайте також:
Євген Ласійчук
Завдання України та партнерів — перетворити наш досвід війни на спільну перевагу
3) Ну, і, нарешті, після розгляду більшості популяції, на яких штрафи мають вплив, ми дійшли до її виродків — мажорів на заряджених мерсах, бехах, які влаштовують нічні гонки, денні шашки, їздять під речовинами, без прав, убивають дітей навіть у підземних переходах,
на пішохідних переходах і потім виходять, легко обтрусившись тощо тощо тощо.
Знаєте, я колись був шокований, що в Україні фактично відсутнє покарання за їзду без прав. Тому ніякі штрафи не вплинуть на цих розумово відсталих громадян. Додайте сюди відсутність невідворотності покарання і…
Загалом.
Я до чого: закон про збільшення штрафів потрібен. І треба більше Фантомів. «Мама любит скорость» — значить, мама любить донатити в бюджет.
Але нам конче потрібна реформа судів (там же все в судах ламається. Не мені Вам розповідати, як деякі судді системно відпускають алкашів) і нам потрібна невідворотна криміналка за кермування без прав.
Тому неприйнятий боягузливою Радою закон був би очевидною перемогою здорового глузду.
Але є і хороші новини. Рада ухвалила закон про штрафи для громадян, які полюбляють гучні авто і мотоцикли. Тут теж є кілька аспектів.
1. Почнімо з того, що жодного жалю до цих людей бути не може. Вони живуть своє найкраще життя, ігноруючи комфорт оточуючих, не мають співчуття ані до тих, хто має підвищену чутливість до гучних звуків чи-то через бойові дії,
чи-то через прольоти шахедів, ані просто до громадського спокою.
Свердлити після 8 вечора не можна, гучно музику слухати теж, але крутити гучний двигун без глушника — будь ласка.
Тут нема чого пояснювати. Вони не розуміють і не здатні того зрозуміти. Живуть в кайф і влаштовують свої нікчемні покатушки містами, самостверджуючи Щось (самим собі? До речі, ми так в дитинстві чіпляли папірці і прищіпку на колеса зі спицями, щоб гучно їхати й імітувати мотоцикл. Добре, що ця вавка в голові у більшості минає).
2. Є певна кореляція між гучністю, швидкістю, агресивною манерою їзди і порушеннями швидкісного режиму та ПДР. Є надія, що коли прогорілі… вибачте… відтюнені глушники буде замінено на нормальні, то бажання «наступити на тапку» зникне, бо в середньому можливості власників гучних автомобілів анічим не відрізняються від серійної тихої Тесли.
Інколи, якщо чесно, ці гучні старти нагадують спробу власника карети в часи появи бензинових авто довести, що «ось! Ми ще можемо щось!».
Ні, вони вже нічого не можуть.
Слід визнати, що машини на ДВС поруч з електрокарами — просто імпотенти.
Просто гучні імпотенти, які трусять руками і показують розмір… чогось.
3. Для всіх гучних машин і мотоциклів є спеціальні місця. Називаються вони автодромами. Отам можна показати клас і звук. Але, звісно, є нюанс. Там треба бути профі і вміти кермувати. Тому ці «гонщики» на автодроми не їдуть. Одна справа бути лідером в потоці, щоб першим доїхати до наступного червоного світлофора, а інша — переконатися, що ти звичайна нікчема на професійній трасі.
До речі, для гучних і сміливих водіїв є багато місця без камер і майбутніх шумомірів. Східніше. Набагато східніше. Але ж ми розуміємо, що більшість з них не народжені для війни.
Читайте також:
Володимир Фесенко
Як Банкова реагує на спецоперацію НАБУ Карфаген
4. Головне. Основне. Гучні авто і мотоцикли дуже заважають ППО. Ні, не тільки МВГ групам. Хто знає — знають. Решті ті деталі не потрібні. Заважають і все.
Є навіть певна кореляція в певних районах України, де під час повітряної тривоги місцева молодь чомусь виїжджає на своїх гучних моторолерах покататися. То справа для СБУ і поліції, і в одному райцентрі точно вже вживали заходів проти малолітніх ідіотів.
Загалом, плюсів у гучних авто і мотоциклах немає ніяких.
До речі, Ви теж помітили, що відтоді, як поліція почала вилучати ці тачки під різними приводами, то в містах стало тихіше?
Методи мені не подобаються. Бо такі методи є ґрунтом для зловживань. Тому я дуже радий, що нарешті з’явиться закон, що дасть повноваження поліції штрафувати гучних їздунів.
А так… Верховна рада наочно показала, що вона сама, а також коханки і коханці депутатів їздять швидко, але не гучно. Маємо констатувати, що депутатам шум на дорогах заважає більше, аніж смерті простих громадян.
Я ж поки вчергове радію, що скоро завершиться мотосезон, і на дорогах стане відчутно тихіше.
Оригінал
Текст опубліковано з дозволу автора
