Штраф за паркування не завжди доводиться сплачувати. Якщо інспектор помилився з визначенням місця порушення, не врахував пільгу водія або не зібрав достатньо доказів, постанову можна оскаржити.
У 2026 році Шевченківський районний суд Києва розглянув три такі справи й у кожній скасував штраф. Чому суди скасували ці штрафи та які аргументи допомогли водіям – далі в матеріалі «Судово-юридичної газети».
Штраф за зупинку біля виїзду, якого фактично не булоУ справі № 761/23969/26 Шевченківський районний суд Києва 25 серпня 2026 року розглянув позов водія, якого оштрафували на 680 грн за порушення правил зупинки. Інспектор кваліфікував дії водія за частиною 3 статті 122 КУпАП. За його версією, автомобіль Volkswagen стояв ближче ніж за 10 метрів від виїзду з прилеглої території на вулиці Козацькій, 122 у Києві.
Автомобіль також евакуювали на спеціальний майданчик. Водій із таким висновком не погодився. Він пояснив, що на місці, яке інспектор назвав виїздом, були металеві ворота, зачинені для проїзду. За ними стояли інші автомобілі, тому скористатися цим місцем для виїзду фактично було неможливо.
У Департаменті територіального контролю Києва наполягали на протилежному. Там вважали, що наявність пониженого бордюру та воріт свідчить про існування виїзду, навіть якщо ворота були зачинені. Однак фотографій інспектора виявилося недостатньо, щоб підтвердити цю обставину.
Натомість водій надав власні знімки, на яких було видно автомобілі за воротами. Суд нагадав, що пункт 15.9 ПДР забороняє зупинку ближче ніж за 10 метрів від виїздів із прилеглих територій. Водночас за пунктом 1.10 ПДР прилеглою вважається територія, призначена для в’їзду до дворів, на стоянки, автозаправні станції та інші подібні об’єкти або виїзду з них. Тобто для штрафу недостатньо просто побачити ворота чи понижений бордюр. Потрібно довести, що це справді виїзд із прилеглої території та що водій порушив встановлену відстань.
Важливим став і розподіл обов’язку доказування. Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України саме орган влади повинен довести правомірність свого рішення, якщо громадянин його оскаржує. Оскільки Департамент не надав достатніх доказів того, що на цьому місці справді був виїзд,
суд скасував постанову про штраф і закрив провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Водночас є важливий нюанс: суд не визнав протиправними дії інспектора щодо евакуації автомобіля. Тобто скасування штрафу в цій справі не означало автоматичного визнання евакуації незаконною. Крім того, з Департаменту територіального контролю Києва стягнули 665,60 грн судового збору.
Учасника бойових дій оштрафували за неоплату паркування: суд став на бік водіяУ справі № 761/50986/25 Шевченківський районний суд Києва 2 березня 2026 року скасував штраф у розмірі 700 грн, накладений на учасника бойових дій за неоплату паркування. Водій автомобіля Hyundai Tucson залишив його на майданчику для платного паркування на бульварі Лесі Українки. Інспектор вирішив, що чоловік порушив правила, оскільки не оплатив послугу.
Однак водій пояснив, що має статус учасника бойових дій, а отже, відповідно до Правил благоустрою Києва має право на безоплатне паркування. У Департаменті заперечували проти скасування штрафу. Там стверджували, що водій не підтвердив свою пільгу через застосунок «Київ Цифровий» і не залишив під лобовим склом документа,
який засвідчує його статус.
Також представники Департаменту зазначали, що автомобіль перебував на платному майданчику понад 10 хвилин без оплати. Проте суд встановив, що чоловік дійсно є учасником бойових дій, а пункт 17.11.1 Правил благоустрою міста Києва передбачає для цієї категорії осіб право на безоплатне паркування.
При цьому суд окремо пояснив: пільга не обмежується лише спеціально відведеними місцями. Вона поширюється на всі місця для паркування транспортних засобів у Києві.
Не переконали суд і аргументи щодо застосунку та посвідчення. Законодавство не зобов’язує водія залишати копію посвідчення УБД під лобовим склом. А відсутність інформації про нього в «Києві Цифровому» сама по собі не скасовує передбаченого місцевими правилами права на пільгу.
У рішенні суд також послався на практику Європейського суду з прав людини, зокрема на справи «Лелас проти Хорватії» та «Рисовський проти України». Йдеться про принцип належного урядування, за яким помилки органів влади не повинні перекладатися на громадян. У результаті суд скасував постанову про штраф і закрив провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Важливо: це рішення стосується пільги, передбаченої правилами Києва. Воно не означає, що учасники бойових дій автоматично звільнені від оплати паркування в усіх містах України.
Автомобіль стояв на краю тротуару: чому суд скасував штраф за неоплату паркуванняЩе одну справу про оскарження штрафу за паркування Шевченківський районний суд Києва розглянув 12 серпня 2026 року. У справі № 761/18026/25водійку автомобіля Hyundai i30 оштрафували на 700 грн за неоплату паркування на вулиці Обсерваторній, 12-А.
Жінка не погодилася з постановою. Вона пояснила, що автомобіль стояв не на платному паркувальному майданчику, а на краю тротуару поруч із ним. За її словами, для пішоходів залишалося щонайменше два метри вільного простору. На підтвердження своєї позиції водійка посилалася на підпункт «в» пункту 15.10 ПДР України. Він дозволяє стоянку легкових автомобілів і мотоциклів на краю тротуару, якщо для руху пішоходів залишається щонайменше два метри.
Суд врахував цю норму та послався на постанову Верховного Суду від 17 травня 2018 року у справі № 750/3679/17. Важливим було те,
що автомобіль перебував на краю тротуару поруч із платним майданчиком, а не безпосередньо на ньому. Навіть якщо припустити, що дія знака 5.43 із табличкою 7.14 поширювалася на місце стоянки автомобіля, Департамент усе одно мав довести порушення правил. Однак таких доказів суду не надали.
Зокрема, не було підтверджено, що для пішоходів залишалося менше двох метрів вільного простору. У результаті суд дійшов висновку, що Департамент не довів наявності в діях водійки складу адміністративного правопорушення за частиною 1 статті 152-1 КУпАП. Постанову про штраф скасували, провадження закрили. Також із Департаменту на користь водійки стягнули 605,60 грн судового збору.
Ці три справи показують, що під час оскарження штрафу важливо пояснити, у чому саме полягає порушення процедури або неправильне встановлення обставин, і підтвердити свою позицію доказами.
Окремо варто пам’ятати про частину 2 статті 77 КАС України: у справах про оскарження рішень суб’єкта владних повноважень саме відповідач повинен довести правомірність свого рішення.
Отже, якщо інспектор неправильно визначив місце порушення, не врахував передбачену законом пільгу або не зміг підтвердити обставини правопорушення, водій може домогтися скасування штрафу через суд. Але кожна справа оцінюється окремо – з урахуванням доказів та конкретних обставин.
[read_more ids="377140,376923,374792"]
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/suduaта на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook, в Instagram та в Х, щоб бути в курсі найважливіших подій.
