Завод «Маяк» – справжня легенда, йому майже 90 років. Ще до війни тут робили музичні інструменти. Згодом випускали магнітофони, якими користувалися в усьому Радянському союзі.
За часів Незалежності спробували випускати телевізори, але не змогли конкурувати. І 5 років тому, аби вижити у кризу, вирішили: будемо робити стрілецьку зброю.
Одна з останніх розробок заводу – снайперська гвинтівка VPR 308. Перш ніж запустити в серійне виробництво, її ретельно випробовують, але вже зрозуміло: ця зброя не поступається найкращим світовим аналогам. Бо кияни, перед тим як зробити своє, вивчили зарубіжний досвід.
«Краще вивчити весь ринок і взяти по шматочку. Нове своє привнесли, скомпонували. Тут дуже добре зроблений засов – виконаний з двома рядами бойових упорів», - каже провідний інженер-конструктор заводу «Маяк» Олександр Лаврук.
5 років тому в Міністерстві оборони поставили завдання – опанувати власне виробництво стрілецької зброї для свого ж війська. Навесні 2008-го зробили перші зразки піхотного кулемета, вже у грудні продали першу партію.
«Наша зброя дешевша, а за параметрами вона приблизно відповідає тому,
що випускають найкращі виробники», - каже головний конструктор заводу «Маяк» Валерій Фесієнко.
Колишній офіцер елітного спецпідрозділу Віктор Береговий випробовує всю зброю на заводі.
«Ми коли проводили випробовування танкового кулемета, долали 25 тисяч вистрілів, і ми його жодного разу не чистили. Я хотів спробувати його спеціально вбити – не вийшло», - розповідає Віктор.
Цю зброю продають до Африки, Південно-Східної Азії, а з минулого року і до Туреччини. На всі свої розробки гроші заробляють самі.
«Все наше. Все зроблено з нашого металу. Переоснащення і розробка – за свій рахунок. Бюджетних коштів ми не беремо», - каже генеральний директор заводу «Маяк» Олександр Перегудов.
На черзі – розробка українського пістолета. Головні конкуренти наших зброярів – росіяни, вони перші на ринку озброєнь. Але українці готуються позмагатися з легендарним автоматом Калашникова.
//ICTV
