Кампанія направлена проти власників автівок з єврономерами - блискучий зразок пропаганди формату Першої-Другої Світових воєн, коли пропагандисти ще не мали щодних обмежень, а піклувались винятково про досягнення бажаного результату.
Автори цієї стратегії дійсно не даремно їдять свій хліб. Дегуманізація власників євроавтівок та викликання ненависті до них, що були покладені в фундамент кампанії, беззаперечно в свідомості певної частини наших співвітчизників закріпились. Прикметно, що навіть світочі української ліберальної журналістики, що проводять тренінги для своїх колег, де розповідають, чому не можна називати сєпарів сєпарами, а окупантів окупантами, радісно підхопили мову ненависті і почали використовути принизливий термін "бляхи". Наступним кроком було б закликати до фізичного знищення власників "блях". Саме так було в Руанді.
Суспільство країни, яке витримало всі російські спроби розділити по мовній, етнічній, релігійній ознаці, було розділене через інтереси автомонополістів. Сурков може на курси підвищення кваліфікації приїзжати.
Попри моє захоплення "красотой ігри", хочу нагадати архітекторам та замовникам цієї кампанії, що наслідки розділення суспільства та провокування внутрішньої ненависті в умовах війни можуть мати дещо більші наслідки, аніж бажані їм. І, як показала ситуація на Донбасі, першими при інтервенції страждають автосалони.
Oleksandr Danylyuk
