Кількома сотнями гривень за порушення на автошляхах тепер не відбудешся. Уряд схвалив і презентував зміни до законодавства, якими передбачено радикальне посилення покарання за безвідповідальне керування автомобілем. Суми штрафів вражають! Для прикладу, за перевищення максимальної дозволеної швидкості руху доведеться викласти 3400 гривень (нині -- 510 грн). Якщо водій залишить місце ДТП, то втратить таку ж суму, тобто 3400 гривень, і право керування на термін до шести місяців (наразі штраф за це -- 255 грн). За водіння без права керування транспортним засобом із порушника стягнуть 10 200 гривень. У разі вчинення такого проступку повторно протягом року -- 40 800 грн. Нині за це передбачено штраф 510 гривень. Якщо ж за кермо ризикне сісти особа, позбавлена права керування машиною, то змушена буде заплатити 20 400 грн. Якщо ж зробить цеще раз упродовж 12 місяців -- 40 800 грн. Нині ж така “витівка” коштує порушникові 510 гривень. Зауважимо, що нові правила контролю дорожнього руху парламент обіцяє ухвалити вже найближчими днями. “Ми змушені йти на такі кроки,
-- каже "Експресу" радник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко. -- Тому що в державі створилась катастрофічна ситуація у сфері безпеки дорожнього руху... Так, за дев'ять місяців цього року вже трапилося майже 117 тисяч ДТП, з яких понад 19 тисяч -- із постраждалими особами: травмовано понад 25 тисяч осіб, загинуло -- 2 317. Тобто в середньому в нас у ДТП щодоби гине 8 осіб, 92 особи зазнають тілесних ушкоджень. Для порівняння: протягом 2016 року в зоні АТО загинуло 763 військовослужбовці та правоохоронці. Як бачите, на дорогах України торік загинуло більше людей, ніж у зоні АТО, де відбуваються бойові дії зі застосуванням сучасного озброєння! Упевнений, високі штрафи змінять ситуацію. Бо таких дрібних стягнень (навіть щодо зарплат), як у нас, немає в жодній європейській країні. У нас розміри штрафів аж ніяк не відповідають тяжкості правопорушень!” -- Насправді визначені суми штрафів не є надмінними, хоч і вражають із незвички, -- каже автоексперт Віталій Максимов. -- Тим паче, що в нас нині 500 гривень для багатьох -- не гроші, а надто для тих, хто часто порушує правила,
хто збиває на дорозі людей, у кого машина коштує 2 — 3 мільйони грн. Як на мене, тут важливіша річ -- обов'язковість покарання. Чому? Бо якщо на безпосередньо на дорозі нині перед патрульним поліцейським, слава Богу, всі більш менш рівні, то в разі оскарження в суді або розгляду судом справи про грубі порушення правил дорожнього руху, що спричинили смерть людей, все виглядає інакше. Якщо проаналізуєте гучні ДТП за останні сім-десять років, то побачите: майже ніхто з винуватців аварій не сидить. Оце проблема! Проблема, що немає невідворотності покарання у нашій країні. Тому лише підвищення штрафів для поліпшення ситуації на дорогах мало. -- Які ще жорсткі новації анонсував міністр внутрішніх справ? А. Геращенко: -- Тепер у Кримінальному кодексі буде прописана окрема відповідальність за ігнорування правил дорожнього руху, вчинене в нетверезому стані. Якщо наслідком такого порушення буде тілесне ушкодження середньої тяжкості, водієві загрожуватиме ув'язнення терміном до 3 років і втрата права керувати машиною протягом трьох-п'яти років. Якщо ж, не дай Боже,
наслідком такої ДТП стане тяжке тілесне ушкодження або смерть особи, порушника чекатиме 7 -- 12 років позбавлення волі й втрата водійського посвідчення на п'ять-десять років. Досі у статті 286 ККУ йшлося лише про порушення, що спричинило потерпілому тілесне ушкодження, або призвело до загибелі особи,або до загибелі кількох осіб. Ці норми залишаться, але покарання у кожному з конкретних випадків посилять. До слова, нині максимум, що чекає водія за порушення, яке призвело до смерті особи, -- 3 -- 8 років позбавлення волі, у разі загибелі кількох осіб -- 5 -- 10 літ. Крім того, за новими правилами, максимально дозволена швидкість руху в населених пунктах становитиме 50 кілометрів за годину, ане 60, як маємо нині. В. Максимов: -- Зменшення максимальної межі швидкості виправдане. У більшості країн Європи та США саме так і є. Якщо їхатимеш зішвидкістю 50 кілометрів за годину (а не 60), для тебе в чотири рази знижується ризик збити пішохода і завдати йому важких тілесних ушкоджень. Ти швидше реагуєш, швидше можеш загальмувати. Але будьмо об'єктивними: нині мало хто їздить у місті зі швидкістю 60 кілометрів за годину.
Тому що, згідно з нашим законодавством, перевищення, за яке не штрафують, -- до 20 кілометрів за годину, порівняно з дозволеною швидкістю. Тобто в населених пунктах де-юре і де-факто безкарно їздять із швидкістю 80. Проблема водночас у тому, що в нас на дорогах немає радарів. Ніхто ніяк швидкість не контролює. Як наслідок, водії у населених пунктах часто їздять зі швидкістю і 100, і 120 км за годину. Остання жахлива аварія у Харкові -- яскрава ілюстрація. Тому навіть якщо в парламенті підтримають рішення про зменшення максимальної швидкості руху із 60-ти до 50 кілометрів, без запровадження системи фото- і відеофіксації користі від таких новацій буде мало. Можна поставити і знаки “30 км/год”, а контролювати як, штрафувати як? Закону про запровадження автоматичної системи фіксації порушень на дорогах і досі немає... -- Чому стільки часу систему фото- і відеофіксації порушень ПДР в Україні не запроваджують? А. Геращенко: -- Причин кілька, але в підсумку все зводиться до головної технічної -- на встановлення розгалуженої системи фіксації по цілій країні потрібно виділити чималі кошти.
Багато політиків вважає, що в умовах дефіциту грошей це не найнагальніша стаття витрат. Попри всі перестороги, заперечення і несприйняття такої системи з боку деяких політиків та представників громадськості, МВС вважаєавтоматичну фіксацію найдієвішим механізмом боротьби з порушеннями на дорогах. Більшість країн ЄС та розвинутих держав світу має таку практику. До того ж їхній досвід свідчить, що використання радарів істотно змінює ситуацію щодо безпеки на дорогах на краще. Наприклад, у сусідній Польщі після появи системи фіксації порушень на дорогах кількість ДТП зменшилася на 30%! У нас на державному рівні вже зроблено низку кроків для запровадження системи радарів. Потрібно ухвалити ще деякі законодавчі, урядові та відомчі нормативно-правові акти. Сподіваюся, парламент та Кабмін нарешті зроблять це. Наталія ВАСЮНЕЦЬ, Експрес
