Наприкінці 1980-х круті франківські пацани почали ганяти машини з Європи, згадує черкаський журналіст Борис Юхно. У місті з’явилися перші не першої свіжості “Ауді” й “Опелі”, а з ними – нова тема для тьорок. Перша реально крута тачка, дутий “Форд-Скорпіо” цигана Ликаренка, серед білого дня згорів на вулиці Комарова, й не було на те ради…
Ой, цікавий був час у товарно-грошовому вимірі! Йожик Павлов опустив рубль нижче плінтуса, хоч перед самим фінтом з вилученням старих соток давав руку на відсіч, що нічого подібного не буде. Старі авторитети Суся і Каряга, які щойно вийшли за колючий периметр, раптом з’ясували, що на волі вони опинилися мало не без штанів: в запарі їхні заощадження братва не поміняла. Перепало і братві, і заочно – тузу Павлова, раптом би він на хату попав.
Пацани швидко просікли, що починається якась нездорова байда, тож треба срочно втарюватися усім, що ще лишилося після монголотатарських набігів на наші крамниці поляків. Туди – ширвжиток, звідти – мінімум телевізор “Акай”, середня позиція – відік, класно – “двоєчка”, максимум – якийсь поранений “німець”,
і найчастіше чомусь саме “Опель”.
Гальперін якось гнав такого із західного Бундеса. Без проблем перетнув кордон зі Східною Німеччиною, потім більш-менш успішно порішав з поляками та, нарешті, дістався наших смугастих стовпців. Ну тут – класика: “Шо вєзьом? Наркотікі, оружиє, золото-брільянти?” Професійний гумор вгодованого митника, якому на той час за державу вже ніфіга не було обідно. Гальперін хоч і задрочений дорогою до стану зомбі, відповів у тому ж дусі. Мовляв – ні дурі, ні зброї нема, а ось пару брюліків для кобіти в штанях везе.
Йому увесь салон так “послабили”, що торохтіло, бляха-муха, аж магнітоли не було чутно. Не підтягував, швидше б вшитися. Мінус 50 марок і напутственне слово: “таможня – не мєсто для шуток”.
Тепер традиційна цитата з місцевої періодики – чому, власне, про це? 25 років тому, початок квітня 1993 року. Святий Інжекторе, как ето міло!
“Близько 1800 іномарок зареєстровано нині в Черкаській області. Наводимо повний список усіх марок станом на 01.04.1993 р. і зазначимо, що лише у 10 автомобілів строк експлуатації менше двох років: Альфа Ромео – 4,
Ауді – 102, Аустін – 2, Ванда – 2, Варбург – 7, Віліс – 106, Вольво – 30, Галант – 3, Дайхацу – 1, Даймлер Бенц – 13, Датсун – 4, Дачія – 6, Джип – 6, Ісузу – 5, Лендровер – 1, Мазда – 163, Мерседес – 115, Мікрон – 1, Міцубісі – 20, Ніссан – 93, Олтсіт – 293, Ольдетмоб – 1, Опель – 293, Паккард – 7, Пежо – 13, Рено – 6, Ренуальт – 2, Робур – 14, Сітроен – 7, Сузукі – 7, Тальбо – 9, Тойота – 150, Толбот – 6, Фіат – 37, Фольксваген – 85, Форд – 218, Хонда – 32, Хьорх – 1, Хундай – 2, Шевроле – 1, Штеєр – 1”.
Тут мені дещо незрозуміло, але позаяк не великий спеціаліст, не коментуватиму. А фото, між іншим, якраз з тих часів. Зберіг як пам’ять про початковий вигляд відродженої Святотроїцької церкви й навіть не думав, що воно згодиться в іншій темі. Може тачку підігнали на окроплення під капотом. Не богохульствую, бо таке там бачив.
