Жителі Ірпеня погрожують перекрити дорогу на місто, якщо їм не встановлять іще один світлофор і лежачого поліцейського. У мікрорайоні Романівка водії та пішоходи гинуть і травмуються щомісяця. Трасу розширили шість років тому. Але в’їзд у середмістя - трохи далі, тож машини і не думають гальмувати. Торік у серпні загинули четверо.
Про це йдеться в сюжеті програми ТСН.19:30.
У годину пік на Новоірпінській трасі утворився невеликий затор. А зазвичай у нічний або денний час водії розганяються на цьому відрізку до 120 кілометрів і більше. Навіть незважаючи на червоний сигнал світлофора.
Сказати швидкості "Ні!" вихователька Галина Чупрун прийшла на милицях. Три місяці тому поверталася з дитсадка. Ледь із маршрутки вийшла.
"Почувся вереск. Машина їхала з Ірпеня в бік Києва. Як каже водій, у нього лопнуло колесо, його розвернуло, занесло в бік церкви. Він розбив машину, мене відкинув у паркан. Не знаю, як там було, але летів він на великій швидкості", - згадує Галина Чупрун.
Ольга Житницька чотири роки тому на цій трасі втратила чоловіка Леоніда.
"Просто на пішохідному переході він його перекинув.
Боком ударив. Він на такій швидкості їхав, що боком його ударяє і перекидає через машину. Ніхто не судив, він не поніс покарання", - каже жінка.
Остання аварія в Романівці минулими вихідними - один загиблий, чотири пошматовані машини. Спричинили її пішоходи, які вночі перебігали між двома переходами. Та жителі впевнені: усі б вижили, якби не швидкість. Квапляться на нараду з депутатом та представником облавтодору. Вона не дуже конструктивна.
Люди просять іще один світлофор і знаки обмеження швидкості. А також покласти лежачого поліцейського. Бо живі поліцейські не помічають порушників навіть під час протесту – авто проїхало на червоне світло, а ті не відреагували.
Дорожники кажуть, що змінити режим проїзду непросто. Треба затвердити план спільно з місцевою владою і знайти кошти. Та якщо впродовж тижня цього не станеться, жителі Романівки обіцяють перекрити трасу. Не так, як зараз, а всерйоз і надовго.
Більше подробиць дивіться в сюжеті Станіслава Фещенка.
