Ми ні наскілечки не перебільшимо, якщо скажемо, що ця дорога найгірша в області. Вже понад 10 років її ремонтують… на словах, на папері і у мріях. Рівно стільки вона – як після бомбардування. Надія зажевріла, коли за капремонт шляху взявся китайський підрядник. Ну а чому б і ні? Компанія із Піднебесної, назву якої простий смертний не вимовить, бо зламає язика, мала серйозні наміри та обіцянки. Лихо, і вони були на словах.
То навіть вже не анекдот. Цього разу у фразі «дурні та дороги» замінили слово на «китайці». Наші дорожники, аби не було конфлікту, обережно жартують: скоріше їхні діти тут народяться і підуть до школи, ніж вони здадуть в експлуатацію трасу на Летичів.
Світовий банк, який, власне, фінансує ремонт, вже двічі попереджав підрядника про затягування робіт.
Цього разу Міністр Інфраструктури Володимир Омелян, коли був із візитом на Хмельниччині, також вирушив на перемовини. Поспілкувалися англійською, а для журналістів згодом переклали. Тож, якщо коротко – Омелян дав останнє китайське попередження.
У Мінінфраструктури не задоволені іноземцям, котрі постійно відтерміновують роботи на трасі М-12.
Згідно контракту зі Світовим банком, асфальт на міжнародній трасі мав вже давно з’явитися. Натомість, це нагадує в’яло протікаючий процес і ходіння по муках. А це, між іншим, іміджевий проект держави.
Все ж, будемо оптимістами. Надія завжди є. За словами китайців, темпи робіт дещо сповільнилися через, НЕ ДИВУЙТЕСЯ, «небесну канцелярію». Але вони таки встигли вирубати дерева – там, де передбачене розширення. Це вже щось! От-от запрацює і асфальтобетонний завод. Зрозуміло єдине – жодних об’єктивних перешкод для виконання робіт з ремонту М-12 немає. А ми нагадаємо: цей проект був розрахований на 18 місяців. За найкращими прогнозами, шляхопровід мав би запрацювати до початку 2020 року. «Укравтодор» і китайська компанія скріпили контракт підписами ще восени минулого року. А от чи дійде до розірвання чи то розлучення – побачимо, бо стосунки таки дали тріщину.
