Не всі зрозуміли мою позицію щодо звільнення від сплати ПДВ імпорту електромобілів. Така норма була схвалена в бюджетну ніч у змінах до Податкового кодексу (№ 9260). Мені вдалося вибити із закону цю норму в другому читанні, але її відновили перед кінцевим голосуванням.
Нагадаю, що ПДВ є спеціальною надбавкою до ціни будь-якого товару, з допомогою якої кожен громадянин долучається до формування ресурсів, що в подальшому направляються на фінансування оборони, освіти, медицини, соціальних допомог тощо. Цей "причіп" чіпляється до цін усіх товарів, формуючи 40% державної казни.
Купуючи хліб, молоко, сіль, український вчитель чи пенсіонер сплачує цю надбавку, яка в подальшому направляється на перераховані та інші цілі. Ніхто не звільняє їх від цього обов’язку. Та є "знедолена" категорія громадян, яких жалісливі народні депутати вирішили звільнити від сплати ПДВ. Вони ж ледь нашкребли 50 тис. доларів на електромобіль і додаткових 10 тис. доларів ПДВ їм аж ніяк не потягнути. Це ж не якийсь там хліб чи молоко. А тому ці 10 тисяч їм треба подарувати чи точніше (у редакції закону) – звільнити від сплати ПДВ.
