Mind відправив у лабораторії А-95 з шести АЗС: Shell, WOG, «ОККО», «Укрнафта», БРСМ та «Гранд-Петрол»
«Токсична» нафта в трубопроводі «Дружба» і російське ембарго на поставку нафти і нафтопродуктів підняли ціни на українських АЗС. Раніше некондиційна «бодяга» з'являлася навіть на мережевих заправках саме за часів таких сплесків, помножених на початок посівної та період відпусток. А що відбувається зараз?
Рік від року автомобілі стають не тільки більшими, комфортнішими і дорожчими, але і складнішими, а отже – вимогливішими до класу паливно-мастильних матеріалів. Новий виток у моторобудуванні – «дауншифтинг» – довів цю вимогу до максимуму. Водночас в Україні можуть змінюватися президенти та уряди, закони та ДСТУ, але проблема з якістю палива така ж вічна, як і з якістю доріг. Навіть сьогодні частина імпортерів побоюються завозити дизельні моделі, пам'ятаючи про народний метод виробництва солярки з авіагасу і відпрацьованої моторної оливи. І нарватися на такий сурогат можна було навіть на мережевих заправках. За словами Леоніда Косянчука, генерального директора ТД Sun Oil,
ще у 2015 році чверть паливного ринку становив фальсифікат. А як справи зараз?
Заради чистоти експерименту ми проінспектували всі «соціальні верстви» АЗС – від найдорожчих до «дискаунтерів» (відзначивши про себе, що на останніх пліч-о-пліч заправляються ВАЗ-2105 тисяча дев'ятсот іржавого року і Mercedes S500 W221). Цілеспрямовано уникали лише відвертих аутсайдерів паливних експертиз на кшталт АЗС «Народна», а також брендів-одноденок та інших noname-заправок, отоварюватися на яких – все одно що розпивати саморобну горілку. Якраз під час нашої інспекції на в'їзді в СТК «Чайка» згоріла одна з таких напівлегальних «бочок».
Щоб забезпечити максимальне охоплення і при цьому рівні умови всім учасникам, ми постаралися об'їхати вибрані станції за мінімально можливий час, адже характеристики палива від простою змінюються. При цьому максимально розширили географію, відвідавши, крім столичних, станції в райцентрах і придорожні.
Вклалися в 77 хвилин, частину часу витратили на ознайомлення і копіювання «сертифікатів відповідності», «паспортів якості» і супровідних документів останньої партії поставки.
На п'яти АЗС (Shell, WOG, «ОККО», «Укрнафта» і БРСМ) все пройшло без ускладнень – необхідна інформація була присутня на стендах у «куточку споживача». На АЗС «Гранд-Петрол», що до ребрендингу минулого року називалася «УкрАвто» (і де ми традиційно заправляємо найдорожчі тестові автомобілі), потрібні папери знайшлися в кабінеті начальника зміни.
Вихідні дані тестованих зразків
Мережа АЗС
Ціна 1 л
Адреса АЗС
Постачальник бензину
БРСМ
27,49 грн
Бориспіль, вул. Київський Шлях, 2/7
«МозирНПЗ», Мозир, Білорусь
«Укрнафта»
30,00 грн
Київ, вул. Саперно-Слобідська, 6/3
«Укртатнафта», Кременчук
«Гранд-Петрол»
30,99 грн
Київ, вул. Бажана, 19А
«Орлен Летува», Мажейкяй, Литва
Shell
31,79 грн
с. Гора, вул. Бориспільська, 2
«Укртатнафта», Кременчук
ОККО
31,99 грн
с. Щасливе, Харківське шосе, 1Г
«МозирНПЗ», Мозир, Білорусь
WOG
31,99 грн
Бориспіль, автомагістраль Київ – Харків, 34-й км
«МозирНПЗ», Мозир, Білорусь
Чому для дебютного тесту (а будуть й інші) ми вибрали саме 95-й? Це найпопулярніший в Україні сорт (згідно з сертифікатом UA.TR.081.0178-18 – бензин неетилований «АІ-95-К5-Євро»), на ньому їздить більшість сучасних автомобілів.
І саме «п'ятий» найчастіше підробляють, «розганяючи» А-92 за допомогою різних октановмісних антидетонаційних присадок – монометиланілінових, метил-трет-бутилових, марганцевих і залізовмісних. А значить, і шансів нарватися на 95-й, вигнаний з тієї самої токсичної нафти, куди більше.
Дружбу зіпсували
«Хлориста нафта не потрапила на переробку на українські НПЗ, – запевнив нас ще до тесту віце-президент «Нафтогазової асоціації України» Олег Зубченок. – За нашими даними, Білорусь повністю поверне до РФ нафту, забруднену хлористими сполуками. Як і Польща. Єдиний, хто перероблятиме хлористу нафту, – Угорщина. Однак частка імпорту угорського палива в Україну незначна. У цілому нафта, забруднена хлористими сполуками, може завдати шкоди технологічним установкам НПЗ, що її переробляють. Саме тому НПЗ і відмовилися її приймати. Однак після змішування нафти, забрудненої хлористими сполуками, зі звичайною, незабрудненою нафтою, вона може бути перероблена в нафтопродукти, які відповідають усім стандартам якості. Поспішаємо вас заспокоїти, промислові НПЗ, що легально працюють,
не випустять до реалізації неякісне паливо».
«Довіряй, але перевіряй», – полюбляв говорити Рональд Рейган. Саму експертизу ми проводили спільно з Інститутом споживчих експертиз і лабораторією «Альянс Ойл Україна», яка акредитована НААУ відповідно до вимог ДСТУ ISO/IEC 17025:2006.
Як ми відбирали проби? Так само, як і заправляємо автомобілі, – наповнюючи мірні каністри безпосередньо з пістолета. Тобто, не за правилами. Бо запропонований алгоритм знущається над здоровим глуздом.
Наприклад, він зобов'язує попереджати АЗС про намір взяти пробу заздалегідь, у триденний термін. Цього часу вистачить не тільки щоб злити все пальне, промити ємності для його зберігання та обладнання, а й демонтувати їх. Вінець єзуїтства – вимога забору проб не лише з пістолета, а й безпосередньо з цистерни, причому з двох різних рівнів.
Насилу представляємо, щоб комусь, крім контролюючих і правоохоронних органів, співробітники АЗС дозволили опустити щось в цистерну. Ще один штрих: самі працівники повинні поставити підписи під актом про взяття проб і на пломбах. Далі – як завжди: одну літрову пробу відправляємо на експертизу,
другу, «арбітражну», зберігаємо на випадок судових розглядів. Як і чеки, і копії всіх отриманих документів.
Результати експертизи неетильованого бензину «АІ-95-К5-Євро»
Найменування показника
Норма
ОККО
Shell
WOG
БРСМ
«Гранд-Петрол»
«Укрнафта»
Детонаційна стійкість, од.
85
85,2
85,7
86,7
85,9
85,7
85,8
Вміст сірки, мг/кг
10
4,2
4,2
8,5
3,6
7,3
7,0
Щільність при t +15 °С, кг/мЗ
720–775
741
746
737
733
732
746
Аром. вуглеводні, о. ч. %
35
15,4
20,2
19,6
14,8
16,4
21,3
Бензол, о. ч. %
1
0,69
0,56
0,79
0,54
0,81
0,57
«Дослідження проводяться відповідно до критеріїв профільного ДСТУ 7687:2015 до бензину А-95 «Євро 5». У цього стандарту досить жорсткі вимоги до октанового числа, щільності, вмісту сірки і об'ємних частин бензолу і ароматичних вуглеводнів», – відкриває завісу таємниці Юрій Чорнобривець, директор Інституту споживчих експертиз.
Перший тест – на визначення октанового числа за ГОСТ-511 (ДСТУ 8737:2017), найважливішого показника бензину, що характеризує стійкість пального до детонації. Передчасне спалювання бензину в камері згоряння обертається не тільки підвищеною витратою пального і зниженням потужності,
але і передчасним зношенням двигуна через підвищені навантаження. Октанове число в лабораторії вимірювали за моторним методом, при якому одноциліндрова силова установка з регульованим ступенем стиснення імітує навантаження на реальний двигун. Усі проби легко пройшли цей тест, причому в найдорожчих проб (ОККО і WOG) – полярні результати. Швидше за все це пов'язано з фірмовими присадками, оскільки постачальник бензину в обох випадках той самий – Мозирський нафтопереробний завод.
Другий іспит – на вміст сірки, видалення якої при перегонці з сирцю вимагає складних і вельми дорогих технологій. З одного боку, вона позитивно впливає на змащувальні та антикорозійні властивості. З іншого – при підвищеному вмісті закоксовує паливні форсунки і відкладається нагаром, який складно видалити, навколо впускних клапанів і в камерах згоряння, перешкоджаючи проходженню повітря і зменшуючи тягові та характеристики потужності двигуна.
Але головне зло сірки – вона виводить з ладу каталітичні нейтралізатори, вступаючи в реакцію з благородними металами. Норма EN ISO 13032 допускає не більше 10 мг/кг сірки.
І знову найслабший результат у зразка OKKO – 8,5 проти 3,6 у проби БРСМ, що так само використовує білоруський бензин і власну присадку. А нещодавно все було з точністю до навпаки. Але, повторимо: в усіх шести зразках усе в межах норми. Цікаво й те, що кременчуцький бензин, який реалізується через мережі Shell і «Укрнафта», при схожості інших параметрів за кількістю сірки відрізняється досить відчутно – 4,2 і 7,0 мг/кг відповідно.
Третій іспит – на щільність. Цей показник характеризує питома вага бензину, а саме кількість маси в одиниці об'єму. Згідно з ДСТУ 31072 щільність А-95 при температурі +15 °С повинна бути в межах 0,720–0,755 г/см3. Тут синхронно високий результат показали ті самі «укртатнафтовські» бензини (зразки Shell та «Укрнафта») – 0,746 м.
Четвертий – на вміст ароматичних вуглеводнів, що також «відповідають» за утворення нагару, викид канцерогенних речовин і продуктів неповного згоряння пального. За ГОСТ 29040 об'ємна частина «ароматики» не має перевищувати 35%. І в цей норматив усі екзаменовані вклалися з запасом, найкращий результат – у «білоруського» бензину (14,
8%) проти понад 20% у вітчизняного.
І нарешті, п'ята експертиза – об'ємна частка бензолу, яка також згубно впливає на ресурс силових агрегатів. При підвищеному вмісті PhH змиває дорогоцінну масляну плівку з поверхонь, що труться, прискорюючи виробіток внутрішніх стінок циліндрів, поршнів і кілець. ДСТУ EN 12177 допускає не більше 1% об'ємної частини бензолу. Найощадливіший відсоток – у «беерсеемовської» проби: 0,54 проти 0,81 – у проби «Гранд-Петрол», що закуповує пальне виключно у ORLEN Lietuva.
Де гроші, бензине?
Але наголосимо ще раз: усі шість зразків вклалися в необхідний норматив. Отже результати експертизи не можуть не тішити: всупереч викладкам конспірологів і ентузіазму «зрадофілів», усі зразки, що тестувалися, виявилися не просто кондиційними, але й високоякісними. Жодних слідів «токсичної» нафти в них, зрозуміло, виявлено не було. Тому можна з упевненістю говорити – на сьогоднішній день заправка 95-м у популярних мережах перестала бути лотереєю.
Невже така відповідність товарних сортів європейським стандартам – заслуга «дамоклового меча» закону N9260,
підписаного президентом у грудні? Чи міг законопроект про ліцензування виробництва, торгівлі та зберігання пального так швидко підкосити обсяги тіньового ринку, який минулого року оцінювався в 40 000 тонн пального?
«Цивілізованим ринок став ще раніше, після того як 01.01.2016 набрав сили техрегламент, що забороняє комерційний обіг нафтопродуктів екостандарту нижче Євро-5, – прокоментував стан ринку Косянчук. – А після того як зробили однаковою вартість акцизів і на сам бензин, і на його окремі компоненти, зійшов нанівець і економічний сенс виробляти «бодягу». Схожа ситуація з соляркою. До нинішнього року деякі діячі завозили авіаційний гас (акциз 23 євро проти «дизельних» 139,5 євро за 1000 л), змішували з моторною оливою або навіть з відпрацьовкою і продавали як ДП. Тепер же під час розмитнення авіапалива імпортер кладе на стіл вексель на суму 10-кратного акцизу (230 євро), який гаситься тільки при підтвердженні цільового використання гасу «в крило».
Примітно ще й те, що найдоступніший зразок А-95 (27,49 грн при середній ціні 31 грн) виявився одним з найякісніших.
А ще зовсім недавно отоварюватися в мережі «БРСМ-Нафта» не рекомендували навіть власникам техніки, побудованої за часів СРСР. У свою чергу найдорожчі зразки не гарантують формульних характеристик, хоча і дозволяють водієві відчути себе співінвестором Scuderia Ferrari або учасником соціальних та благодійних ініціатив.
Отже, повторимо – заправка перестала бути лотереєю. От би і з дорогами так само...
P.S. А як справи з дизельним пальним – перевіримо в липні.
