Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що у 2020 році підлягають оподаткуванню транспортним податком легкові автомобілі з 2015 року випуску (включно), середньоринкова вартість яких становить понад 1 771 125 гривень. Перелік легкових автомобілів, які підлягають оподаткуванню транспортним податком у 2020 році, розміщено на офіційному вебсайті Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України за посиланням: http://www.me.gov.ua/Vehicles/CalculatePrice?lang=uk-UA. Зазначений перелік містить такі дані: марка, модель, рік випуску, об’єм циліндрів двигуна, тип пального. Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до п.п. 267.2.1 п. 267.2 ст. 267 Податкового кодексу України є об’єктами оподаткування. Об’єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п’яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 375 розмірів мінімальної заробітної плати,
встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року. Мінімальна заробітна плата у місячному розмірі з 1 січня 2020 року – 4723 грн. (ст.8 Закону України від 14.11.2019 №294-ІХ «Про Державний бюджет України на 2020 рік»). Податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України. Податок сплачується фізичними особами ‒ протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення. Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня базового податкового (звітного) періоду (року). Звертаємо увагу, що фізичні особи - платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації для проведення звірки даних щодо: - об’єктів оподаткування, що перебувають у власності платника податку; - розміру ставки податку; - нарахованої суми податку (п.п.267.6.10 п. 267.
6 ст. 267 ПКУ). У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема, документів, що підтверджують право власності на об’єкт оподаткування, перехід права власності на об’єкт оподаткування, документів, що впливають на середньоринкову вартість легкового автомобіля), контролюючий орган за місцем реєстрації платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним). Фізичні особи - нерезиденти у порядку, визначеному підпунктом 267.6.10 пункту 267.6 статті 267 ПКУ, звертаються за проведенням звірки даних до контролюючих органів за місцем реєстрації об’єктів оподаткування. Що потрібно знати про механізм «Кешбек» Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що механізм «Кешбек» запроваджується в першу чергу для боротьби з «нефіскальними» чеками, коли окремими несумлінними платниками споживачам надаються чеки,
які не є фіскальними, проте на вигляд схожі на фіскальні чеки. Кешбек запрацює не раніше 1 жовтня 2020 року. Процедура повернення коштів «кешбек» така: 1. Купуючи товар на суму, яка перевищує 850 грн., перевіряєте чек на сайті; 2. Якщо його там немає, подаєте скаргу в Електронному кабінеті; 3. Якщо чек не був фіскалізований, продавця штрафують, а ви повертаєте вартість покупки та залишаєте собі товар. Покупець не зможе використовувати систему «кеш-бек» у нечесній конкурентній боротьбі Для подання скарги про недійсний фіскальний чек заявник має ідентифікувати себе через електронний кабінет. Застосувати штраф лише по факту надходження скарги буде неможливо - податкові органи мають довести, що продавець дійсно допустив порушення – встановити відсутність або недостовірність такого розрахункового документа. Податкова служба, в першу чергу, оцінюватиме достовірність документів, доданих до скарги, а не лише правомірність дій продавця стосовно покупця. Оскаржувати чек можна за умови загальної покупки на суму понад 850 гривень. ДПС вже реагує на заяви покупців щодо «нефіскальних» чеків,
надіслані письмово, однак часом складно ідентифікувати такого заявника та оцінити обґрунтованість його скарги. За відокремлений підрозділ податкову декларацію з плати за землю підприємству слід подати до податкової інспекції за місцем знаходження земельної ділянки Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що відповідно до норм Податкового кодексу України платниками земельного податку є юридичні та фізичні особи, які в установленому законодавством порядку набули права на землю. Платниками орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності є орендарі земельних ділянок юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди. При цьому, власники земельних ділянок, землекористувачі та орендарі земельних ділянок – юридичні особи зобов’язані самостійно щороку обчислювати суму податку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подавати до контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік.
У разі, якщо юридична особа має філію (відокремлений підрозділ), що розташований поза її місцезнаходженням, обов’язок щодо подання податкової декларації з плати за землю виникає лише у юридичної особи, оскільки філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. При цьому така декларація з плати за землю подається до податкової інспекції за місцем знаходження земельної ділянки. Довідку про суми виплачених доходів та утриманих податків можна отримати в Електронному кабінеті Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що триває період подання декларацій державними службовцями та особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. І традиційно у ці дні зростає кількість користувачів Електронного кабінету. Сервіс дозволяє оперативно та у будь-який час отримати відомості про суми виплачених доходів та утриманих податків, необхідні для заповнення декларації. Щоб скористатися послугою «Отримання відомостей з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків»,
користувачу необхідно мати кваліфікований електронний підпис. Запит на отримання такої інформації надсилається у приватній частині Електронного кабінету, вхід до якої здійснюється саме за допомогою такого електронного підпису. Скористатися цією послугою можуть державні службовці або члени їх сімей при поданні щорічної декларації особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування. Відомості про отримані доходи також можна отримати у паперовому вигляді. Для цього необхідно звернутися до контролюючого органу. Звертаємо увагу, що 10 лютого був останнім днем подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, а також сум утриманого з них податку, відповідно до якого здійснюється накопичення інформації про доходи громадян в Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків. Згідно з Регламентом комп’ютерної обробки податкової звітності в контролюючих органах протягом дев’яти робочих днів після граничного строку подання звіту здійснюється обробка таких відомостей,
тобто останній день обробки звітності – 21 лютого 2020 року. Отже, вже з 22 лютого цього року громадяни, які зареєстровані у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, можуть отримати відомості про свої доходи за 2019 рік. До уваги платників податку на прибуток підприємств! Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що наказом Міністерства фінансів України від 14.01.2011 № 11 «Про бюджетну класифікацію» зі змінами та доповненнями визначено класифікацію доходів бюджету, згідно з якою встановлено коди та найменування податків та зборів. Зокрема для сплати податку на прибуток підприємств визначено код бюджетної класифікації 11020000. Класифікація організаційно-правових форм господарювання ДК 002:2004, затверджена наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 28.05.2004 №97 зі змінами і доповненнями (далі – ДК 002:2004), розроблена згідно з вимогами норм Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року №436-IV зі змінами і доповненнями та Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року №435-IV зі змінами і доповненнями.
З урахуванням ДК 002:2004: ► за кодом 11020100 «Податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності» сплачується податок на прибуток суб’єктами господарювання з організаційно-правовими формами – державне підприємство (код 140), казенне підприємство (код 145), державна акціонерна компанія (товариство) (код 235), орган державної влади (код 410), судова система (код 415), орган місцевого самоврядування (код 420), державна організація (установа, заклад) (код 425); ► за кодом 11020300 «Податок на прибуток підприємств, створених за участю іноземних інвесторів» сплачується податок на прибуток суб’єктами господарювання з організаційно-правовими формами іноземне підприємство (код 170) та представництво (код 620); ► за кодом 11020500 «Податок на прибуток іноземних юридичних осіб» сплачується податок на доходи нерезидентів суб’єктами господарювання незалежно від їх організаційно-правових форм; ► за кодом 11020900 «Податок на прибуток організацій і підприємств споживчої кооперації, кооперативів та громадських об’єднань» сплачується податок на прибуток суб’єктами господарювання з організаційно-правовими формами – виробничий кооператив (код 310),
обслуговуючий кооператив (код 320), споживчий кооператив (код 330), сільськогосподарський виробничий кооператив (код 340), сільськогосподарський обслуговуючий кооператив (код 350), політична партія (код 810), громадська організація (код 815), громадська спілка (код 820), релігійна організація (код 825), профспілка (код 830), об’єднання профспілок (код 835), творча спілка (інша професійна організація) (код 840), благодійна організація (код 845), організація роботодавців (код 850), об’єднання співвласників багатоквартирного будинку (код 855), орган самоорганізації населення (код 860); ► за кодом 11021000 «Податок на прибуток приватних підприємств» сплачується податок на прибуток суб’єктами господарювання з організаційно-правовими формами – фермерське господарство (код 110), приватне підприємство (код 120), колективне підприємство (код 130), дочірнє підприємство (код 160), підприємство об’єднання громадян (релігійної організації, профспілки) (код 180), орендне підприємство (код 190), індивідуальне підприємство (код 191), сімейне підприємство (код 192), спільне підприємство (код 193),
акціонерне товариство (код 230), відкрите акціонерне товариство (код 231), закрите акціонерне товариство (код 232), товариство з обмеженою відповідальністю (код 240), товариство з додатковою відповідальністю (код 250), повне товариство (код 260), командитне товариство (код 270), адвокатське об’єднання (код 280), адвокатське бюро (код 281), приватна організація (установа, заклад) (код 435), організація (установа, заклад) об’єднання громадян (релігійної організації, профспілки, споживчої кооперації тощо) (код 440), організація орендарів (код 490), організація покупців (код 495), асоціація (код 510), корпорація (код 520), консорціум (код 530), концерн (код 540), холдингова компанія (код 550), інші об’єднання юридичних осіб (код 590); ► за кодом 11021100 «Інші платники податку на прибуток» сплачується податок на прибуток суб’єктами господарювання з організаційно-правовими формами – органи адвокатського самоврядування (код 710), органи суддівського самоврядування (код 711), вища кваліфікаційна комісія суддів України (код 712), товарна біржа (код 915), фондова біржа (код 920),
кредитна спілка (код 925), споживче товариство (код 930), спілка споживчих товариств (код 935), недержавний пенсійний фонд (код 940), інші організаційно-правові форми (код 995). Новації у застосуванні РРО: режим офлайн може тривати не більше 36 годин! Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що з 19.04.2020 наберуть чинності норми ст. 5 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон про РРО) з урахуванням змін, внесених Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-ХІ «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг». Відповідно до ст. 5 Закону про РРО на період відсутності зв’язку між програмним реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) та фіскальним сервером контролюючого органу проведення розрахункових операцій здійснюється в режимі офлайн,
що може тривати не більше 36 годин, із створенням електронних розрахункових документів, яким присвоюються фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу. Суб’єкт господарювання може використовувати фіскальні номери із діапазону фіскальних номерів, сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, не більше 168 годин протягом календарного місяця. Порядок визначення діапазону, видачі, резервування, використання фіскальних номерів, що присвоюються електронним розрахунковим документам під час роботи програмного РРО в режимі офлайн, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Контролюючий орган на запит покупця через Електронний кабінет, що функціонує відповідно до ст. 42¹ Податкового кодексу України, щодо перевірки справжності та достовірності розрахункового документа надає інформацію про суб’єкта господарювання, господарську одиницю та зарезервований фіскальний номер розрахункового документа. Використання програмного РРО у період відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу без отриманого в контролюючому органі діапазону фіскальних номерів,
сформованих фіскальним сервером контролюючого органу, забороняється. Протягом години після встановлення зв’язку із фіскальним сервером контролюючого органу здійснюється передача копій створених програмним РРО розрахункових документів з присвоєними їм у режимі офлайн фіскальними номерами до фіскального сервера контролюючого органу. Такі розрахункові документи мають бути передані до моменту передачі електронного фіскального звіту, електронного фіскального звітного чека за день, коли були сформовані такі розрахункові документи. Такі розрахункові документи мають зберігатися програмним РРО до моменту отримання від контролюючого органу підтвердження про доставку розрахункових документів. У разі виходу з ладу РРО та/або програмного РРО, що застосовується для реєстрації операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, відсутності зв’язку між програмним РРО та фіскальним сервером контролюючого органу облік операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та формування розрахункових документів здійснюються у порядку, встановленому Національним банком України.
Податок на прибуток підприємств: визначення платників з числа нерезидентів Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що відповідно до п. 133.2 ст. 133 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками податку на прибуток підприємств – нерезидентами є: - юридичні особи, які утворені в будь-якій організаційно-правовій формі та отримують доходи з джерелом походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичні привілеї або імунітет згідно з міжнародними договорами України (п.п. 133.2.1 п. 133.2 ст. 133 ПКУ); - постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи із джерелом походження з України або виконують агентські (представницькі) та інші функції стосовно таких нерезидентів чи їх засновників (п.п. 133.2.2 п. 133.2 ст. 133 ПКУ). Пунктом 133.3 ст.133 ПКУ визначено, що постійне представництво до початку своєї господарської діяльності стає на облік в контролюючому органі за своїм місцезнаходженням у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Постійне представництво, яке розпочало свою господарську діяльність до реєстрації в контролюючому органі, вважається таким, що ухиляється від оподаткування, а одержані ним прибутки вважаються прихованими від оподаткування. Нерезиденти, що діють відповідно до положень Рамкової угоди між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку стосовно діяльності Чорнобильського фонду «Укриття» в Україні та Угоди про грант (Проект ядерної безпеки Чорнобильської АЕС) між Європейським банком реконструкції та розвитку як Розпорядником коштів, наданих згідно з Грантом з Рахунка ядерної безпеки, Урядом України та Чорнобильською атомною електростанцією, можуть провадити свою господарську діяльність без реєстрації у контролюючому органі. Оподаткування ПДФО подарункових сертифікатів, подарованих юрособою фізособі Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) включається дохід, отриманий як додаткове благо, у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт,
послуг), визначеної за правилами звичайної ціни, а також суми знижки звичайної ціни (вартості) товарів (робіт, послуг), індивідуально призначеної для такого платника податку, крім сум, зазначених у п.п. 165.1.53 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – ПКУ). Норми визначені абзацом першим п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ. Додаткові блага – це кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику ПДФО податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов’язаний з виконанням обов’язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником ПДФО (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV ПКУ) (п.п. 14.1.47 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). Якщо додаткові блага надаються у негрошовій формі, сума ПДФО об’єкта оподаткування обчислюється за правилами, визначеними п. 164.5 ст. 164 ПКУ (абзац другий п.п. «е» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 ПКУ). Згідно з п. 164.5 ст. 164 ПКУ під час нарахування (надання) доходів у будь-якій негрошовій формі базою оподаткування є вартість такого доходу,
розрахована за звичайними цінами, правила визначення яких встановлені згідно з ПКУ, помножена на коефіцієнт, який обчислюється за такою формулою: К = 100 : (100 – Сп), де К – коефіцієнт; Сп – ставка ПДФО, встановлена для таких доходів на момент їх нарахування. Водночас не включається до складу загального місячного оподатковуваного доходу платника ПДФО вартість дарунків (а також призів переможцям та призерам спортивних змагань) – у частині, що не перевищує 25 % однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на місяць), встановленої на 1 січня звітного податкового року, за винятком грошових виплат у будь-якій сумі (п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ). Згідно з п. 167.1 ст. 167 ПКУ ставка ПДФО становить 18 % бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у підпунктах 167.2 – 167.5 ст. 167 ПКУ), у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв’язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.
Отже, якщо юридична особа надає подарункові сертифікати фізичним особам, то вартість таких сертифікатів включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника ПДФО як додаткове благо та оподатковується за ставкою 18 % у джерела виплати з урахуванням вимог п.п. 165.1.39 п. 165.1 ст. 165 ПКУ. За відсутність з вини платника реєстрації акцизних складів у СЕАРП та СЕ передбачена відповідальність Як зазначив начальник Галицького управління ГУ ДПС у Львівській області А.Кобільник, що нрмами п. 128¹.2 ст.128¹ Податкового кодексу України (далі – ПКУ) встановлено, що відсутність з вини платника акцизного податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕАРП та СЕ) платником акцизного податку – розпорядником акцизного складу – тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1 000 000 гривень. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке саме порушення, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 2 000 000 гривень. При цьому, п. 25 підрозділу 5 розділу ХХ ПКУ, зокрема, передбачено, що норми п. 128¹.2 ст. 128¹ ПКУ застосовуються з 01 жовтня 2019 року.
