На знімку: Львівський автобусний завод, який російський інвестор перетворив на банкрута.
Виконавчий комітет Львівської міськради прийняв безпрецедентне рішення: на території автобусного заводу розміщувати тільки об'єкт виробничого та громадського призначення. Це означає, що офіційно заборонено змінювати призначення ділянки і будувати тут житлові будинки. Отож нові власники повинні врахувати, що забудова має бути зорієнтована на високотехнологічне інноваційне виробництво, зокрема на розвиток машинобудування.
Ця позиція міста добре відома львівським будівельним компаніям, тому жодна з них не взяла участь в аукціоні з продажу боргів автобусного заводу. Вони розуміють важливість цієї території як виробничого потенціалу Львова.
"Однак з інших регіонів люди мають фантазії, що можна прийти і на території заводу збудувати якесь житло. Ми чітко даємо меседж, що це виробництво, що це наука, що це розвиток, щоб усі розуміли і не витрачали час, гроші й нерви. Це принципова позиція громади. Адже один з елементів російської агресії - це нищення нашого виробничого потенціалу",
- вважає міський голова Львова Андрій Садовий. І для того є вагома причина: земля, на якій розташований автобусний завод, перебуває у власності міста.
Паралельно з рішенням виконкому висловили свою позицію і депутати міської ради, які звернулися до Президента України Володимира Зеленського з пропозицією підтримати розвиток інноваційного виробництва на території автобусного заводу і не допустити тут житлового будівництва.
Автобусний завод має свою історію і в період розквіту виготовляв щорічно понад 14 тисяч автобусів та 27 тисяч комплектів гідравлічних коробок передач. Колись на заводі працювали 11 тисяч осіб. Та після того, як власником став російський інвестор, завод перестав існувати - суд оголосив його банкрутом.
З 1945 року з конвеєра цього підприємства зійшло понад 300 тисяч автобусів.
Нині завод, який займає 56 гектарів та сотні тисяч квадратних метрів нерухомості, не працює.
Міська рада заявила, що в жодному випадку не піде на зміну цільового призначення землі, й робить відчайдушні кроки, щоб врятувати автобусний завод.
Щоправда, на одне запитання громадськість Львова так і не отримала відповіді: як сталося, що, відмовивши у приватизації зарубіжним інвестором, завод віддали росіянам? Хто стояв за цією оборудкою і яка ціна питання? Країна має знати своїх "героїв".
Богдан КУШНІР.Львів.
Фото прес-служби міськради.
