Останнім часом росіяни завдали ряд ударів по українським нафтобазам та нафтопереробним заводам. Яку ціль ставлять перед собою окупанти та до чого можуть призвести подібні удари ТЕКСТИ поговорили з директором Консалтингової групи А-95 Сергієм Куюном.
- Для чого росіяни взагалі бомблять нафтобази?Пальне – це кров економіки, і росіяни хочуть нас знекровити, залишити без пального, наносячи ці удари. Як мінімум ускладнити його постачання та логістику.
- Ви написали, що на даний момент знищено коло 20 об’єктів зі зберігання пального. Це багато чи мало?В Україні насправді багато нафтобаз. Це ще лишилося нам у спадок від Радянського Союзу. Не всі, звичайно, працюють.
Але, насправді, ці бомбардування не мають особливого значення, тому що в останні роки логістична система в Україні дуже сильно змінилася.
Наносячи удари росіяни виходять з логіки побудови подібної інфраструктури в Росії. Система забезпечення нафтопродуктами у Росії базується на великих запасах, великих сховищах з великими обсягами пального.
В Україні зовсім інший ринок. Це ринок відносно невеликих гравців,
які не створюють великих запасів. Для українських трейдерів великі сховища – це занадто дорого. Ти маєш заморозити якісь великі гроші, аби пальне просто десь зберігалося.
Скрін з відео про розбомблену під Васильковом нафтобазу
Український бізнес – це гравці, які дуже швидко переміщуються і уникають великих запасів. І тому нафтобази на українському ринку не відіграють великої ролі. Звичайно, якісь залишки, технологічний обсяг там є. Сьогодні, мабуть, не залишилося жодної великої мережі, які б не постраждали. У когось знищена одна нафтобаза, а у когось і декілька. Тому подібні удари по сховищах – це, звичайно, неприємно, але я не сказав би що дуже критично. У нас зараз ринок фактично став «на колеса», все транспортується, тому без цих нафтобаз можна спокійно працювати.
- Бізнес з «колес» - це означає, що бензовоз буде транспортувати пальне не кудись на базу, а безпосередньо одразу на якусь конкретну АЗС?Так, звичайно. Коли стало зрозуміло, що росіяни системно працюють по нафтобазах, це стало питанням безпеки.
- А звідки росіяни взагалі взнали про діючі бази? У соцмережах розкручувалася думка,
що ці дані їм трохи хтось не з податкової злив?Це дуже смішна версія. Нафтобаза – не голка. Відкриваєш гугл-мепс і бачиш де що розташовано. І давайте також не забувати, що 80 % нашого імпорту було з Росії та Білорусі. Тобто російські компанії відправляли нам пальне на наші нафтобази і певно були добре в курсі, де вони розташовуються.
- Крім ударів по нафтобазах, росіяни також завдали удару по Кременчуцькому НПЗ. Наскільки це може бути суттєвою втратою для нас?Це дуже болісна втрата для ринку. Цей шоковий березень, який ми пережили був здебільшого пройдений завдяки пальному з Кременчуцького НПЗ. Тому, звичайно, для ринку це суттєва втрата. Але вона не смертельна.
Пожежа на Кременчуцькому НПЗ. Фото "Кременчуцька газета"
Доведеться більше завозити за імпортом. Звичайно, це створить для ринка додаткові проблеми, тому що сьогодні пальне доводиться шукати буквально по всій Європі. Це не дуже просто. Європейський ринок був не готовий до такого українського попиту. На ньому все на рік законтрактовано, всі потоки розписані. Все працює автоматично без будь яких форс-мажорів.
І тут з’являється такий великий споживач, як Україна, якому треба все і багато. Тому, звичайно, ця перебудова ринку йде не дуже просто, тим більше, що Європа сама залежна від імпорту. І ми ще створили додатковий попит. Але з часом все це має стабілізуватися. Трейдерський світ він дуже рухливий – якщо є гроші і попит, то одразу знайдеться і пропозиція. І ми бачимо, що це вже відбувається. Включаються нові напрямки постачання, збільшуються обсяги. Вже самі європейські трейдери починають дзвонити і пропонувати щось планувати на далі. Процес пішов. Звичайно, це не те, що поїхав на Кременчуцький НПЗ, взяв бензовоз, залився і привіз назад. Тут, звичайно, все буде складніше однозначно. Але з іншої сторони – кому зараз легко?
-Як загалом українські компанії переживаються цей час?У великих українських компаній традиційно багаточисельний автопарк. Відповідно великі компанії за рахунок своїх обсягів мають можливість мати меншу собівартість пального. І вона дозволяє цим компаніям утриматися в ціновому коридорі установленому державою. А невелика регіональна компанія, яка має десяток бензовозів – у неї собівартість буде завжди вищою.
Так, уряд багато зробив для стабілізації ситуації на ринку. Було скасовано акцизний збір – це дуже суттєво. ПДВ знизили з 20 % до 7 %. Це теж дуже добре. Ці кроки дозволили збити ціну на пальне на 12 – 13 грн за літр. Якщо б цього не було, сьогодні ціна за літр перевалила б за 50 грн . Але зараз, особливо після зупинки Кременчуцької НПЗ, ситуація змінилася.
Набагато суттєвішу роль почала відігравати логістика. З західного кордону до тої ж Полтави – коло вісімсот кілометрів. А зараз, наприклад, багато хто купує у Литві – це означає що треба ще по Польщі проїхати тих же вісімсот кілометрів. Уявіть, скільки логістична складова тут складатиме. Думаю, вже зараз це 20 – 25 % від ціни пального.
Плюс, пальне саме по собі дороге. Через те, що котирування на нафтопродукти дуже високі. Той попит, який ми створили у Європі, обернувся тим, що зараз там теж продають за спекулятивними націнками.
І в цей час Кабмін тримає ціни на пальне. Так, ціна дизеля на колонках по 37 грн 50 копійок на колонках, хоча його собівартість складає 39 грн. От сенс їхати за пальним, перебороти купу труднощів,
пройти бюрократичні процедури в ЄС, подолати ще купу проблем, і, зрештою, привезти пальне, яке навіть не можна буде продати по собівартості. Вважаю, що в умовах війни, одного форс-мажору за іншим необхідно відкрити ринок і дати можливість всім працювати. Принаймні, на місяць – півтора. Так, тоді не буде ціни 37 грн, буде ціна 40 – 42 грн, але це пальне точно буде. Тут треба дати собі відповідь, пальне по 42 грн, але воно є, або коли його просто немає.
Великі мережі – це переважно обласні центри і траси. А хто повезе пальне на периферію? Туди не підуть великі гравці. Це якраз і був ринок регіональних невеличких компаній. А зараз саме ці регіональні компанії не працюють, вони закрилися. І ця ситуація триває вже приблизно місяць.
Якщо ж далі все залишиться як зараз, то ситуація лише погіршиться. Так, я знаю три невеликі компанії, які сумарно налічують під 100 заправних станцій – вони просто не працюють сьогодні. Людина приїжджає – немає пального. І що далі? Їде до колонки з великої мережі, де буде вже стояти черга, і пальне в якій в якийсь момент теж закінчиться. Тому що всі працюють «з колес», ні в кого немає профіциту.
