Уряд напрацював рішення з подолання дефіциту пального

Урядовий Кур'єр

Дефіцит пального — нині одна із ключових економічних проблем, які постали перед Україною на тлі воєнної агресії російської федерації. Зрозуміло, що бензин та дизель передовсім конче потрібні українській військовій техніці, критичній інфраструктурі. Та не можна забувати й про пересічних споживачів, які заради можливості пересуватися у власних справах готові вистоювати кількагодинні черги.
Нинішній дефіцит утворився після того, як лютий російський ворог знищив важливі бази, на яких зберігали бензини та дизпаливо, і зруйнував єдине підприємство — виробника пального в Україні Кременчуцький нафтопереробний завод. Шукати альтернативні ринки доводиться ще й на противагу колишнім надходженням з Білорусі.
Днями Прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив, що знищення інфраструктури для зберігання та виробництва пального призвело до переривання логістичного ланцюжка і створило одно-двотижневий дефіцит.
«Зараз ми його надолужуємо, працює Міністерство економіки зі всіма мережами, оптовими постачальниками, веземо достатню кількість пального в Україну. Дивимося за пріоритетами — куди підвозити, щоб прибрати точки, де існує найбільша напруга. Гадаю, що найближчим часом, як і обіцяло міністерство, ситуація виправиться», — вважає Денис Шмигаль.
На думку Прем’єр-міністра, на західному кордоні України сформувалося нове «логістичне плече», куди нафтопродукти потрапляють з європейських портів. Завдяки цьому країну й забезпечують.
Логістичний ланцюжок відновлюється
Практичні рішення щодо подолання кризи, що склалася на паливному ринку України, напрацювали під час польсько-українського енергетичного форуму. Він відбувся у Варшаві. У ньому взяли участь українські та польські урядовці, представники бізнесу, а також логістичні підприємства і компанії, які керують паливною інфраструктурою. Зазначено, що Польща може виступати великим транзитером пального для України, забезпечуючи надходження понад 200 тисяч тонн продукції щомісячно. Однак за останній місяць обсяг надходжень становив ледве 60 тисяч тонн.
За словами першого віцепрем’єр-міністра — міністра економіки України Юлії Свириденко, є потенційна можливість долучення до польського ресурсу нафтопродуктів зі США, регіону Амстердам — Роттердам — Антверпен (АРА), німецьких, скандинавських і балтійських нафтопереробних заводів. Доставлятимуть пальне комбінованими видами транспорту через Польщу. Для збільшення відвантажень слід синхронізувати графіки роботи нашої Укрзалізниці та польської PKP. А швидше доставляння паливних ресурсів сприятиме зменшенню черг на українських АЗС.
Зміна географії постачання та невеликі НПЗ
Постачання бензинів та дизельного пального в нашу країну відбувається не дуже великими партіями з різних держав, пояснює директор консалтингової компанії А-95 Сергій Куюн. Ці товари ми отримуємо з Польщі, Литви, Угорщини, Румунії, Німеччини, США, Нідерландів та Бельгії.
Деякі джерела повідомляють, що в Україні запрацювали так звані міні-НПЗ, на яких виробляють пальне низької якості. Нагадаємо, що ще у березні 2022 року Кабінет Міністрів України надав дозвіл на продаж на заправках пального класів євро-3 і євро-4. Як відомо, у довоєнний час автозаправки могли збувати бензин лише класу євро-5, тобто більш очищеного і такого, що менше забруднює навколишнє середовище. Але, як бачимо, війна та дефіцит пального внесли корективи.
Директор спеціальних проєктів науково-технічного центру «Психея» Геннадій Рябцев вважає, що таке пальне низькоякісне лише умовно, адже євро-2 та євро-3 — це також бензини, на яких ще не так давно їздила більшість наших автомобілів.
«Для танків немає жодного значення, яким пальним його заправляти. Щодо таких мінізаводів, які зараз виробляють бензини, зазначу, що їхня діяльність не призупинялася ніколи. І це дуже добре, що такі підприємства у нас є. Адже міні-НПЗ дають необхідне пальне в умовах його дефіциту. І ще раз зазначу: воно теж якісне», — сказав «Урядовому кур’єру» експерт.
Тож такі підприємства доволі важливі під час війни. Для виробництва бензинів та дизелю вони використовують вітчизняну нафту. Отже, у складний час дають змогу інтенсивно працювати українським видобувним підприємствам (видобуток нафти та конденсату), які сплачують чималі податки у державну скарбницю.
Імпорт: динаміка і майбутнє
За інформацією Держстату, з початку травня в Україну щоденно імпортують майже 10 тисяч тонн пального. Додамо, що у квітні 2022 року наша країна завозила трохи більше бензинів та дизельного пального — 14 тисяч тонн.
Проте Сергій Куюн вважає, що ці цифри неточні й перебільшені. За його оцінкою, з початком бойових дій в Україні кількість АЗС скоротилася на 70% і попит обвалився на 30%. Якщо до 24 лютого 2022 року в Україні працювало 7,5 тисячі АЗС, то на сьогодні діють не більш як 2,3 тисячі.
Якими можуть бути поставки бензинів та дизельного пального у найближчому майбутньому та чи вистачатиме його всім споживачам в Україні, зокрема населенню?
Більшість експертів упевнена, що найближчим часом (півтора-два тижні) проблему дефіциту пального буде розв’язано, і це неабияк надихає. Дехто вважає, що дефіцит пального існує доти, доки є ажіотажний попит. Як його не буде, то й зникнуть черги.
Це підтверджує голова Комітету Верховної Ради з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Андрій Герус: «Створився певний ажіотаж як психологічний чинник. Кількість пального, яке в нас було три тижні тому, і яке є нині, не змінилася. Змінилася кількість автомобілістів, які хочуть заправитися», — додає він.
За словами пана Геруса, ситуація поліпшиться із середини травня. Він упевнений, що до кінця травня 2022 року вже не спостерігатимемо черг на наших автозаправних станціях.
Ціни не можуть бути вищими, ніж у Європі
Щодо цін, які можуть бути в Україні, то дехто з аналітиків вважає, що вони мають зрости ще на 10%. Проте Геннадій Рябцев переконаний, що нині під впливом дефіциту на пальне сформовано не ринкові, а шалені ціни на бензин та дизельне пальне. А загалом вони не можуть перевищувати європейські.
«Ціни на бензини та дизельне пальне в Європі зависокі тому, що там з кожного літра компанії сплачують до державної скарбниці 50—70% податків. До них входять і ПДВ, й акциз. В Україні ж, як знаємо, сплату акцизу скасовано, а ПДВ становить лише 7%. Тому і пальне в нашій країні не може коштувати більше, ніж в європейських державах», — зазначає експерт.
Отже, причин для паніки й того, щоб ціни на бензин і дизельне пальне різко зростали, в Україні немає. Країни — наші партнери постачатимуть їх у тій кількості, на яку розраховують нині споживачі України.