Джерело: росЗМІ
У російському відомстві готові “всіляко підтримувати тих колег з автопрому, хто вийде з такими пропозиціями”, та розглянуть таке питання оперативно.
Апелюючи до “теплих почуттів росіян” стосовно радянських назв, Мантуров сподівається, що слідом за автомобілями “Москвич” та “Лада”, вже наступного року буде „Волга“, а також “інші давно забуті, але улюблені російським споживачем бренди”.
Зауважується, що так званий “народний” автомобіль у Росії LADA Granta, можна придбати за 750-850 тисяч рублів (10 тис. дол) залежно від комплектації.
Коментуючи критику АвтоВАЗу, який використовує для назви своїх автомобілів латиницю, віце-прем’єр та голова ради директорів компанії заявив, що доручить колегам “відпрацювати ідею” переходу бренду на кирилицю “як мінімум щодо заміни іноземних слів” у найменуваннях моделей.
Розмірковуючи про перспективи виходу російського ринку легкових машин та легких комерційних автомобілів на докризові показники 2019 року, Мантуров заявив, що це має статися до 2030 року — відповідно до затвердженої у грудні так званої “Стратегії розвитку автомобільної промисловості до 2035 року”.
Минулого року у РФ почали випуск автомобілів під маркою “Москвич 3”, водночас, як зауважують ЗМІ, авто є спрощеною версією китайської JAC JS4 і жодних російських деталей не містить.
Зауважимо, вже у лютому цього року стало відомо, що російський автопром – раніше одна з найбільших галузей промисловості, де безпосередньо зайнято 300 тисяч осіб, а з урахуванням суміжних виробництв – усі три мільйони, зрештою відкотився на півстоліття у минуле.
Нагадаємо, 17 травня міністр фінансів РФ Антон Силуанов на зустрічі з російським лідером Володимиром Путіним повідомив, що наповнення російського бюджету зіштовхується з “проблемами”.
У 2022 році експорт російського газу до Європи різко впав до абсолютного мінімуму з часів СРСР, оскільки його найбільший споживач скоротив імпорт через повномасштабне вторгнення Москви до України, а головний трубопровід був пошкоджений вибухами. Раніше повідомлялося, що дефіцит бюджету Росії підскочив у перші два місяці 2023 року, проте видатки демонструють ознаки повільнішого зростання на тлі війни проти України. Варто нагадати, що за місяць до того,
як Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, найвищі економічні довірені особи президента РФ Володимира Путіна відвідали його резиденцію в Ново-Огарьово під Москвою, щоб поінформувати очільника Кремля про ймовірні наслідки західних санкцій.
Згідно з останніми підрахунками аналітиків, витрати на військову мобілізацію РФ та вплив західних санкцій можуть “пробити діру” в бюджетних прогнозах уряду та вичерпати резерви Москви до найнижчого рівня за останні десятиліття.
Окрім цього, економічна ізоляція Росії повертає російський бізнес у “корумпований та дикий час бандитського капіталізму”. Західні санкції виснажують російську економіку, водночас створюють умови для збагачення окремих верств.
Також стало відомо, що іноземні інвестори, які вийшли з російського ринку, за рік вивели з РФ близько 36 мільярдів доларів, продавши бізнес, зазначив начальник аналітичного управління банку БКФ РФ Максим Осадчий. Економіка Європи, схоже, уникне серйозного шоку, якого боявся регіон на тлі енергетичної кризи внаслідок повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Але середньострокові проблеми регіону, видається, виправити важче, і Європа постає перед боротьбою за збереження свого промислового ядра.
19 грудня міністри енергетики країн Європейського Союзу погодили встановлення граничної ціни на російський газ на рівні 180 євро за МВт-год, тобто близько $2100 за тисячу куб. м.
22 лютого держдума Росії в третьому читанні ухвалила законопроєкт, що дозволяє уряду тимчасово припиняти надання та розповсюдження офіційної статистичної інформації в РФ.
З 1 вересня 2023 року усі російські медичні установи зможуть ремонтувати обладнання, користуючись неоригінальними запчастинами та комплектуючими.
