Вчорашнім нічними бомбардуваннями одеського порту росія фактично запровадила морську блокаду України одразу після закінчення зернової угоди у понеділок. Жоден суховантаж не зайшов до України з початку російських бомбардувань. Ці удари роблять роботу морських зерновозів неможливою, оскільки тепер страховики судів відмовляються надсилати їх до зони обстрілів. Залишаються тільки альтернативні маршрути. Частка сухопутного експорту в червні (коли зерновий коридор вже працював з перебоями, було відвантажено лише 4,85 млн тонн) залишалася на рівні лише 18%. Найбільш реалістичною альтернативою зерновому коридору є Дунайський шлях. Наприклад, у червні експорт за ним становив 1,9 млн тонн. Варіантів альтернативних маршрутів небагато: Дунайські порти, Гданськ та Гдиня, а також Констанца. І з усіх є питання. Найпривабливішим варіантом є українські порти на Дунаї. Хоча вони мають обмежений потенціал збільшення перевалки. Його межа - 5-8 млн тонн зерна на рік, офіційно вважають, що через порти Дунаю можна експортувати до 20 млн тонн. Але собівартість цих перевезень буде значно вищою,
ніж через Одесу. Так, транспортування з Ізмаїлу до румунської Констанци коштує 35-37 євро за тонну. Але ще є витрати на доставку до Ізмаїла. Через війну витрати на логістику займають дедалі більшу частку вартості українського зерна. Але транспортування через Дунай все одно дешевше, ніж автомобільним транспортом. Наприклад, у напрямку Німеччини тариф на перевезення - 100-115 євро за тонну. Для порівняння: доставка зерна до Італії коштує 95-105 євро, до Литви – 75-80 євро. Проте залишається ризик, що росіяни можуть зруйнувати і термінали на Дунаї, що ще ускладнить ситуацію. Тому, аграріям цього сезону слід розраховувати на власні зерновози, якими можна вивезти урожай через західні кордони. А для цього знадобиться додаткові вантажівки і напівприцепи європейського зразка. Як вже рахував AUTO-Consulting минулого року, автомобільним транспортом вивезти весь урожай наявним автотранспортом не вдасться. Бо за оцінками фахівців, на це знадобиться 15-20 тис. зерновозів, яких в країні просто не має, і швидко їх придбати не вдасться. Як і минулого року, головним висновком з цієї кризи повинен стати намір інвестувати у переробку.
Як підкреслює генеральний директор «Wielton Україна» Олег Сапожніков: не потрібно намагатися значно збільшувати парк, а замість того інвестувати у переробку. Це буде і правильно, і вигідно, і корисно для України. «Замість того, щоб гоняти через всю Європу десятки тисяч зерновозів, стояти сутками у чергах на кордоні, не знати як і де їх вивантажити, краще будувати переробку тут, в Україні, і возити борошно, замість зерна. Це і простіше, і вигідніше, ніж продавати сировину.» - підкреслює генеральний директор «Wielton Україна». То ж агрохолдінги повинні зробити висновки з другого року важкої логістики. А у цьому році без додаткового автотранспорту не обійтись. Тому левова частка усих закупівль вантажівок зараз - це агрокомпанії. Скільки зерновозів здатні поставити українські трейдери
