Країна-агресор є однією з найбільших країн із запасів вуглеводнів. Донедавна, ще й лідируючою державою-експортером нафти та газу. Однак тепер у Росії почалася справжня паливна криза. "Ще не такий, як був в Україні, невдовзі після повномасштабного вторгнення, але вже близько того", - пишуть експерти.
Західні санкції сильно вдарили по Росії. Більшість західних брендів залишили країну. Країни НАТО заблокували постачання власної продукції та відмовилися від купівлі російської. "На жаль, агресор знаходить можливість ввозити заборонені товари, але це далеко не ті обсяги, що були до санкцій і ціни через використання країн-прокладок значно вищі", - коментують ситуацію експерти.
Найбільш відчутні наслідки окупанти відчули від припинення постачання нафти та газу на Захід. Альтернативні маршрути до Китаю чи Індії ще до кінця не збудовані, адже крім згоди "партнерів" необхідно будувати нові та покращувати старі нафтопроводи та морські термінали. Наявних потужностей не вистачає навіть для того, щоб перекрити половину західних поставок. За логікою речей, у Росії зараз має бути палива надміру.
Проте в країні вибухнула паливна криза.
30 серпня профільний віце-прем'єр Олександр Новак змушений був переконувати росіян у тому, що палива в Росії вистачає, і ніякого дефіциту немає. При цьому у своєму ж виступі він сам себе спростував, адже зазначив, що уряд уже вживає заходів щодо вирішення кризи. Одним із заходів, за словами Новака, є список “спецекспортерів” – компаніям, яким дозволяється вивіз палива за кордон. Для решти ця опція тепер буде недоступна. Які саме компанії зможуть експортувати паливо за межі Росії, віце-прем'єр не уточнив, проте навряд чи там є хтось інший, окрім Путіна.
У Міненерго РФ тим часом згодні з Новаковим, що "дефіциту в країні немає", проте "проблеми виникають у зв'язку з росіянами, які відпочивають, які, пересуваючись на поїздах, загальмовують рух товарних поїздів з цистернами".
У те, що кажуть російські офіційні представники, неможливо вірити. Насправді паливна криза має як мінімум дві причини. Перша, досить прозора та очевидна – неймовірна кількість дизеля та бензину йтиме на потреби окупантів в Україні.. Нових переробних потужностей більше не стало.
А ті заводи, що ще залишилися, стикаються з великими проблемами під час ремонту західних комплектуючих. Друга причина має штучний характер. Роздрібні ціни на пальне у Росії субсидуються державою, у межах, так званого, демпферного механізму. В результаті внутрішні ціни набагато нижчі, ніж в інших пострадянських країнах. А з урахуванням падіння рубля, ця різниця стала настільки значущою та привабливою, що можна здивуватися, як у Росії досі є можливість заправитися.
Будь-які спроби штучно тримати ціни нижче всередині країни, ніж поза її межами рано чи пізно закінчуються дефіцитом. Так було в СРСР, так тепер відбувається у Росії. І чим довше це відбуватиметься, тим сильнішим буде дефіцит і не лише палива. У той же час, як тільки ринку дадуть можливість розпочати корекцію, ціни злетять настільки, що більшість росіян просто не вистачить грошей, щоб прожити.
