ом у дорозі проїхав на Донбас і назад у Черкаси півтори тисячі кілометрів, – пише голова обладміністрації на своїй сторінці у "Фейсбуці". – Приємно було бачити, наскільки високий бойовий дух у цих хлопців (80% особового складу частини – родом з Черкащини), а вони ж знаходяться на самій межі потенційного протистояння – там зовсім недалеко від наших кордонів скупчуються війська держави, яка захопила наш Крим. Ще раз переконався, як і у випадку з екіпажем тральщика "Черкаси": бойовий дух частини залежить в першу чергу від її командира. Ігор Момот – командир на своєму місці. Можливо, тому такий спокійний, що колись вже пройшов Афганістан, а тепер ще й почувається, що за плечима його прикордонників – рідна земля?
Облаштувалися наші воїни непогано, як для польових умов – навіть з електроенергією в наметах. А після сьогоднішньої нашої зустрічі вже у кожному з тих наметів і по телевізору невеличкому буде.
Цікаве місце, де стоять наші прикордонники. Не так далеко – величезні поховання часів Другої світової війни. Сім десятиліть тому тут полягло дуже багато як наших солдатів, так і окупантів-нацистів. Коли черкаські прикордонники рили траншеї, то знаходили кістки, рештки зброї, 9 снарядів викопали... Невже комусь знову захочеться це повторить, причому так, щоб воювали один проти одного внуки тих, хто разом боровся проти Гітлера? Правда – за українцями, бо ми – на своїй землі!
Зараз там, де майорить прапор Черкас і стоять прикордонники з Оршанця – це теж черкаська земля. Так само і Черкаси – місто, яке стало ще ближчим Донецьку, Луганську, Херсону, Чернігову, Одесі чи Львову. Проблеми зближують. Звісно, я не буду з частими візитами на кордоні, проте можу гарантувати: Черкащина про своїх солдатів не забуватиме й надалі!"
