Сьогодні об 11 годині на Соборній площі Черкас зібралися близько півсотні переселенців зі Сходу України. Пенсіонери, дорослі та матері з маленькими дітками вирішили нагадати владі про себе та свої проблеми. Вони просять підтримати їх соціальним житлом та доступними кредитами.
Пенсіонерка Наталя з Донецька живе у родичів. У Черкаси вона переїхала з онуком. Каже, що повернутися додому вже не має надії, тому просить владу про допомогу.
– Багато людей переїхали сюди, а жити – немає де. Вже і гроші закінчилися, орендувати ж квартиру дуже дорого. Я пенсіонерка і не можу платити за квартиру, а у мене ще й онук. Так що на пенсію я утримую і внука, і себе. Родичі вже не витримують, нас забагато у квартирі, тісно. Якби рік чи два у таких умовах, то ми потерпіли б, але ж ми розуміємо, що туди не повернемось. І жити постійно так теж не можемо. Тому ми просимо хоч якесь житло, хоч якісь кредити, щоб нам допомогли, – каже пенсіонерка.
Переселенці міста підспівують українських пісень та тримають у руках плакати з написами: "Нам нужен дом", "Мама, папа, я - бездомная семья",
"Нас много и у нас нет дома", "Будинок в родину - мир в Україну", "Ми зберегли дітей для України", "Україно, збережи їхнє майбутнє".
Серед учасників флешмобу і найменші переселенці. Юлія прийшла підтримати «своїх» разом із 2-річною донечкою.
– Ми з липня у Черкасах, а до цього були у Харкові. Переїхали з Луганська, коли почалася війна. Коли дізналися про акцію, то вийшли підтримати усіх, – говорить молода мама.
Зарплата у Черкасах – не висока, а оренда житла – навпаки, стверджують в один голос переселенці. Так, зарплата 41-річної Ірини з Донеччини нижча від суми, яку вона змушена віддавати за житло.
– У нас не має підтримки від держави, нас не можуть забезпечити житлом. Сьогодні відбудуться парламентські слухання і ми хочемо показати, що нас багато по всій Україні, що ми теж люди. Ми не просимо нас забезпечувати безкоштовним житлом, а хоча б якогось кредитування, яке б ми могли б «потягнути». Як держави виходять із кризи, вони починають ремотувати дороги і будувати будинки. Тож треба щось будувати, – каже переселенка.
Компенсувати різницю плати за оренду квартири вдається за рахунок пенсії чоловіка та державної допомоги на дитину.
Організаторами всеукраїнської акції у Черкасах стала Спільнота біженців з Донецька та Сходу України. Організація була заснована ще 1,5 роки тому та нині налічує майже півтисячі осіб.
35-річна Яна Мельникова розповідає, що спочатку громадську організацію створили для того, щоб познайомитися, об’єднатися та допомагати один одному. Нині цю неприбуткову організацію очолює чоловік Яни.
– Це всеукраїнська акція, яка відбувається у багатьох великих містах України. Це і Київ, і Харків, і Львів. Ми хочемо привернути цією акцією увагу до себе, бо наша влада, як виявилося, не володіє інформацією, скільки нас тут. Зареєстровано переселенців у Черкасах та області близько 5 тисяч, я гадаю, що стільки ж і тих, хто не реєструвався. І тому ми хочемо заявити, що ми є, і що нам потрібен дім. Ми ж теж українці, – говорить жінка.
Оренда житла цього місяця її родині обійшлася майже у п’ять тисяч гривень. Переселенка працює на півставки в Академії пожежної безпеки, відкрила у Черкасах комісійний магазинчик зі своєю колегою, але це не великий прибуток. Чоловік займається суспільною діяльністю, яка не приносить доходів. Тому він намагається зараз відкрити свій бізнес.
За її словами, за півтора роки тут люди звикнулися з думкою, що не повернуться до рідних осель. Комусь немає вже куди повертатись, хтось ухвалив це рішення свідомо, проживши тут певний час.
– У нас є кілька категорій людей. Це люди пенсійного віку, інваліди, які не можуть знайти у собі сили та ресурси, щоб заробити і побудувати собі дім. Тому сьогодні ми просимо підтримки для цих людей створити програми соціального характеру, соціальне житло. Люди, які мають сім’ї та дітей. Ми можемо працювати, ми не просимо чогось із протягнутою рукою, – розповідає Яна про мету акції.
