Очисні споруди, за які завжди воювало місто і “Азот”
У Черкасах продовжується притистояння між приватною структурою олігарха Дмитра Фірташа ПАТ “Азот”, який користується для очистки своїх стоків державними очисними спорудами, і “Черкасиводоканалом”, якому хімгігант заблокував рахунки, “намалювавши” в судах двадцятимільйонний борг. Цікаво, що подібна ситуація трапляється практично кожного разу, коли громада міста обирає нового міського голову, і його нібито намагаються таким чином поставити “у стійло”, адже усім відомо, що “Азот” користується не своїм майном для очистки стоків, більше того, без міських стоків свої він очистити не може. Та й перед містом у цього підприємства є набагато більші борги, зокрема по платі за землю. Утім, вміння “викручувати руки” і орієнтуватись у судових коридорах представників Фірташа довели до того, що черкащанам можуть постачати воду за графіком. І у той самий час, коли мер Черкас Анатолій Бондаренко і керівництво “Черкасиводоканалу” намагаються домовитись із заводом, щоб уникнути катастрофи, сам “Азот” стає в позу “праведного гніву” і розповсюджує у ЗМІ матеріали,
зміст яких зводиться до того, що влада в Черкасах недолуга, “Черкасиводоканал” – цинічний, а громада – темна. Цікаво, що коли, наприклад, уряд намагався стягнути із “Азоту” борг за газ, який підприємство накопило до дуже кругленької суми, то риторика підприємства була схожою: всі вороги, ображають гігант, що єдиний опікується містом, платить зарплату городянам…
Правда, у своєму останньому захоплюючому епічному посланні черкащанам “Азот” дещо “переосмислив” реальність, зокрема і щодо міських очисних споруд, які було виведено із експлуатації на початку дев’яностих років минулого століття, тож “Черкасиводоканал” підготував добірку справжніх, а не “художньо оброблених” фактів.
“Розвиток каналізаційної системи м.Черкаси припадає на 60-70-ті роки минулого століття. В цей час були побудовані головні каналізаційні колектори міста та міські каналізаційні очисні споруди, потужністю 52,0 тис.м3 /добу. Будувались очисні споруди по проекту інституту Укрлегпромпроект і введені в експлуатацію в 1965 році.
В 70-80-х роках місто переживало період бурхливого розвитку. Будувались нові підприємства,
житлові масиви.
Побудовані в 1965 році міські каналізаційні очисні споруди вже не відповідали зростаючим потребам міста в очищенні стічних вод. Крім того, територія діючих очисних споруд опинилась в мікрорайоні Дніпровському і подальше їх розширення і реконструкція стали неможливими.
В середині 70-х років практично завершився процес формування основних виробничих потужностей хімкомбіната ( нині- ПАТ “Азот”).
З метою раціонального використання державних коштів, протоколом Ради Міністрів УРСР від 26.02.76 року, було визначено, що при доведенні потужності каналізаційних очисних споруд Черкаського ВО “Азот”, яке в той час було державним підприємством, до 280 тис.м3/добу, існуючі міські очисні споруди потужністю 50,0 тис.м3/добу повинні бути закриті.
У 1993 році рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 25.08.93 № 363, у зв’язку з моральним і фізичним зносом, а також наявністю у державній формі власності очисних споруд виробничого об’єднання “Азот”, міські очисні споруди були закриті та списані.
Каналізаційні очисні споруди , які нині перебувають в оперативному управлінні ПАТ “Азот”,
будувались як загальноміські за державні кошти, при дольовій участі міста і промислових підприємств. При цьому передбачалось, що обсяг стоків від ВО “Азот” складатиме 70 м3/добу, стоки від міста – 210 тис.м3/добу.
Враховуючи тенденції розвитку міста, очікувалось збільшення обсягів стічних вод, тому об’єднані очисні споруди у 80-х роках були розширені, знову ж за державні кошти, і їх потужність доведена до 310 тис.м3/добу.
На виконання наказу Фонду державного майна України від 20.05.2002 року № 860 “Про передачу очисних споруд, які не увійшли до статутного фонду ВАТ “Азот”, очисні споруди передані акціонерному товариству в управління на підставі акту прийому-передачі.
На сьогодні, обсяг стічних вод, що поступає для очищення на підпорядковані ПАТ “Азот” очисні споруди від КП «Черкасиводоканал» (міста), в середньому складає 65-70 тис.м3/добу.
Окрім очищення стічних вод, до складу тарифу на централізоване водовідведення КП «Черкасиводоканал» входять витрати по обслуговуванню та утриманню каналізаційних мереж міста ( 274,2 км) і насосних станцій (17 одиниць,
в т.ч.-2 головних), оплата електроенергії, тощо. Дивує те, що фахівці ПАТ «Азот» цього не знають.
Згідно чинному законодавству, з листопада 2013 року тарифи, як на водовідведення КП «Черкасиводоканал», так і на очищення стічних вод для ПАТ “Азот” повинна встановлювати Національна комісія. Однак, ПАТ «Азот» не надав вчасно до Національної комісії розрахунки, тому затвердження сталося лише з 01.07.2014 року. До цього моменту в діючому тарифі КП “Черкасиводоканал” на водовідведення, ціна очищення складала 487,2 грн/тис.м3. В той же час, ПАТ “Азот” з допомогою судових рішень встановив ціну на очищення, яка майже в 2,4 рази перевищувала ціну, закладену в тарифі ( 1160.4 грн/тис.м3).
Маючи таку різницю в тарифах, у КП “Черкасиводоканал” не було можливості своєчасно і в повному обсязі розраховуватись з ПАТ “Азот” за послуги, надані до 01.07.2014 року.
Проблема невідповідності діючих тарифів фактичним витратам є загальною проблемою підприємств водопровідно-каналізаційних господарств України, в тому числі і КП “Черкасиводоканал”.
З метою стабілізації фінансового стану підприємств комунальної галузі,
на державному рівні передбачалось виділення коштів з Державного бюджету України у вигляді субвенції місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах.
За рахунок субвенції, отриманої в кінці 2014 році, була погашена заборгованість за очищення стічних вод КП “Черкасиводоканал” перед ПАТ “Азот” в сумі 35,7 млн.грн., яка виникла внаслідок невідповідності діючих тарифів фактичним витратам. Однак, ПАТ «Азот» цього було недостатньо і за його позовом, підприємству все ж були нараховані штрафні санкції у вигляді пені, інфляційних та 3% річних за прострочення платежів у відповідний період (з березня 2013 року по 15 березня 2014 року) в сумі 8356,1тис.грн.
Крім того, у вересні 2015 року рішенням Господарського суду Черкаської області була визнана заборгованість за надану послугу з очищення стічних вод за період з березня по червень 2014 року , коли послуга надавалась без укладення договору, в сумі 8,9 млн.грн. (Послуга надавалась без договору, у зв’язку з відсутністю затвердженого Національною комісією тарифу на очищення стічних вод).
Тобто,
після погашення заборгованості за рахунок різниці в тарифах в кінці 2014 року, у 2015 році КП “Черкасиводоканал” знову вимушене сплачувати борги минулих періодів, пов’язані з невідповідністю тарифів, відповідно до рішень судів, прийнятих у минулому році.
Звичайно, коли мова йде про мільйонні суми, кожна сторона намагається захистити свої інтереси, – у кожного своя правда, але КП «Черкасиводоканал» захищає інтереси громади міста.
Зважаючи на соціальну важливість даного об’єкта для належного забезпечення життєдіяльності міста, неодноразово піднімалось питання про передачу очисних споруд в комунальну власність міста. Це унеможливить нарахування штрафів, санкцій та примусових стягнень штучно створених боргів, які роблять мешканців міста заручниками ситуації. Тим більше, що тариф, який включає в себе і вартість очистки стічних вод встановлює Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Одне рішення, яке поставить крапку у відносинах КП «Черкасиводоканал» та ПАТ «Азот», а черкащани перестануть бути заручниками шантажу та судових спорів – це передача очисних споруд в комунальну власність міста Черкаси, як в інших містах України”.
