У три роки тато відвів Романа на карате, сподівався, що син поділятиме його захоплення. Маленький хлопчик міцно вхопився руками за решітку і так простояв перше і останнє заняття у своєму житті. Тоді учитель сказав старшим вихованцям: «Подивіться, як мужньо цей малий тримався ,поки ми тренувалися. Жодного разу не заскиглив і не попросився до мами. Тому питання у тому, хто сильніший: ви чи він?»
Через чотири роки так міцно, як решітку на першому тренуванні, хлопець тримав у руках вже баян. На бік музики його переманила бабуся. Ще в дитинстві Рома підспівував їй пісень, які чув у серіалах, що крутили по телевізору. Зараз співати перестав, але з баяном не розлучається.
«Мене бабуся надихнула»
12-річний Роман Сапунцов з Авдіївки майже два роки прославляє Черкащину на всеукраїнських та міжнародних конкурсах. 7-класник вже може похизуватися значними перемогами та отримує запрошення на конкурси й фестивалі міжнародного маштабу. Цим він завдячує бабусі, яка привила йому любов до музики.
- Мене бабуся надихнула. Вона грала на баяні, а я співав, коли ще маленьким був. А потім пісні чув із фільмів по телевізору,
запам’ятовував їх і ходив наспівував. Вона тоді й сказала: «Треба Рому на баян віддати». Вперше до Олександра Вікторовича повели мене у 7 років. Він давав нотки, навчав мене. Так ми почали займатися. Відразу сподобалося, а потім почали вивчати складніші п’єси, вони важко давалися, - пригадує Роман.
Із першим вчителем Олександром Сорокою
Родина хлопчика жила у Донецькій області. Його першим вчителем у Авдіївській дитячій музичній школі став заслужений працівник культури Олександр Сорока.
Роман зі своїм першим вчителем музики та параолімпійцем
- Переїхали ми з Донеччини у кінці серпня 2014 року. Останньою краплею став вибух снаряду, який залетів на подвір’я моїх батьків. Їх поранило. До цього теж були жахіття: жили без світла, без води, - розповідає мама баяніста Катерина Крутенко. - А після вибуху зібрали дітей і вирушили до Центральної України. Ми не знали, куди їдемо. Згодом поселилися в селі Степанки Золотоніського району.
У Романа ще є 8-річна сестричка Ірина та 10-місячний братик Дамір, який народився вже на Черкащині. Двоє старших – ходять до сільської школи.
Перший рік на Черкащині музикою з ним займався у Степанках учитель Михайло Зима. А з вересня минулого року хлопчик їздить 4 дні на тиждень у Черкаси на заняття у міську музичну школу № 3.
"Із трьох років цитував Єсеніна"
Ще на своїй малій Батьківщині хлопчик став активним учасником різноманітних конкурсів. У 8-річному віці посів друге місце на міжрегіональному конкурсі баяністів-акардіоністів імені Анатолія Білошицького. Це був його дебют. А вже у 9-ть років виборов перше місце на міжнародному конкурсі у Празі (Чехія).
- Там (у Празі – ред.) тата знайомий нам показав місто. А недавно я був на ще одному міжнародному конкурсі у Луцьку. Отримав Гран-прі. Нам навіть провели екскурсію у замку Любарта, - із захопленням розповідає Роман.
Перед виступом хлопчик ніколи не хвилюється. Каже: «Не знаю, чому так. Може, це всередині щось». Роман і справді не відчуває збентеження. Радше навпаки, розповідає його мама.
У дитинстві він не мріяв бути ані космонавтом, ані лікарем. Як тільки взяв до рук баян, так і вирішив, що стане артистом.
7-річний Роман зі своїм першим "Школьніком"
- Ще малим розповідав нам вірші по 15 хвилин. Із трьох років цитував Єсеніна. Пам’ять у нього хороша. Виступати - дуже подобається. Він в захваті від сцени, від публіки, - говорить Катерина Крутенко.
Хлопчик вже сьогодні знає, що після школи піде у музичне училище, але ще не вирішив, в якому місті навчатиметься. А потім – у консерваторію.
Така відданість музиці впливає на навчання у звичайній школі. Над питанням про улюблений предмет довгенько думає, а потім каже: «Основи здоров’я». Не приховує, що ходити у звичайну школу йому не так цікаво. Хоча має там друзів та хороші стосунки із учителями.
- До 5-го класу він був відмінником. Зараз доводиться тримати його навчання під контролем. З’явилися у щоденнику і 8-ки, і 7-ки. Конфліктів із вчителями та учнями немає. Адаптація у новій школі для нього відбулася безболісно. Він виріс із дорослими, а тому зі старшими завжди вмів швидко знаходити спільну мову, - розповідає мама.
Відволікають від навчання та впливають на рівень успішності і постійні поїздки на фестивалі та конкурси. Це спочатку складно було пояснити вчителями.
Але після виступу Романа на одному із сільських концертів вони усвідомили, що це його покликання та по-іншому тепер реагують на його відсутність.
"Роман прославляє Черкаси, а дяті та тьоті не можуть знайти грошей, щоб допомогти йому"
Музичним вихованням дитини опікується мама із татом, бабуся та дідусь. Про покликання братика ще до свого народження дізнався і маленький Дамір. На всіх конкурсах він разом із мамою супроводжував Рому.
Роман Сапунцов із меншими сестричкою та братиком
- Малений Дамірчик з 3-місячного віку їздив по конкурсах. Він також прилаштовується до життя старшого сина, адже народився, коли Рома був уже зі своїм баяном, зі своєю музикою. Колискові поки не співає йому під баян, але Дамірчик вже сприймає, уважно слухає, коли той грає. Наш тато жартував: «Лишіть мені хоч меншого». Але ми навіть старий інструмент не продаємо. Може і Дамір захоче грати, коли підросте, - розповідає мати дітей.
Новий «дорослий» і важкий баян Романові придбав спонсор, якого знайшов батько Олександра. До цього він грав на «Школьніку» (назва інструменту – ред.), який робили під замовлення.
Він був меншим, а якість звуку - гіршою. З новим баяном усе інакше. "Можна почути симфонічний оркестр під час виконання на цьому інструменті», - каже спеціаліст вищої категорії, викладач-методист Черкаської дитячої музичної школи №3, класу баяну та акардеону Надія Качор, яка майже рік працює з хлопчиком.
Роман зі своєю вчителькою Надією Качор
Окрім інструменту, постійних витрат потребують і поїздки. Мама розповідає, що для участі у всеукраїнських конкурсах та фестивалях потрібно платити внесок від 250 до 300 гривень. Із закордонними – складніше і дорожче. Наприклад, у Польщі – 100 злотих (близько 700 грн – ред). До того ж затратними є й оформлення документів, квитки, проживання та харчування.
Окрім Всеукраїнських конкурсів, хлопчика вже цього року кличуть на кілька закордонних. Найближчий – у Польщі, у вересні запрошують до Праги, у листопаді – в Італію. Тому нині родина потребує фінансової підтримки.
- Нам допомагають знайти кошти голова Черкаської ОДА Юрій Ткаченко, активіст Олексій Дробязко та директор хлібозаводу «Златодар» міста Золотоноша Валерій Буркацький,
- розповідає мама Романа.
Вчителька ж обурюється, що хлопчик привозить Гран-прі із престиних конкурсів, а натомість не має ніякої підтримки для розвитку та реалізації своїх можливостей: "Роман прославляє Черкаси, а дорослі дяті та тьоті не можуть знайти грошей, щоб допомогти йому в цьому".
Нині Катерина Крутенко та Надія Качор мріють, щоб хлопчик пройшов перший відбір на конкурс "Диво-дитина". Вже зібрали необхідні документи та надіслали на розгляд суддів конкурсу у номінації «Найтворча».
- Ми збирали документи, писали творчу біографію, робили презентацію з фото та відео його виступів. Результатів поки не знаємо. Мають бути у кінці квітня. Якщо перший етап пройде, то на наступний його запросять виступити, - розповідає мама Романа.
"Для Роми грати у сімейному колі – це просто забавка"
У тому, що хлопчик талановитий, переконана і його вчителька Надія Качор. Вона запевняє, що Рома прийшов до неї вже добре підготовленим учнем.
- Зараз ми говоримо про хлопчика, який займається музикою і баяном як професійний виконавець. У мене є вихованці, для яких музика стала професією.
Тому для Роми – грати у сімейному колі – це просто забавка. Його покликання - високе професійне мистецтво. Зараз він у мене вчиться не повний навчальний рік, але за цей час ми вже маємо низку перемог, - ділиться досягнутим вчителька.
Все це – завдяки старанням юного музиканта. Він щодня по три години грає на баяні. З ним легко працювати, запевняє наставниця, адже дитина має хорошу базу. До того ж хлопчик вихований та комунікабельний.
На початку листопада 2015 року на конкурсі «Барви Полтави» Роман взяв Гран-прі. Нагороду він отримав від професорів Харківської і Одеської консерваторій, які були членами журі. У лютому в Кривому Розі на професійному конкурсі юних баяністів він теж завоював Гран-прі.
На конкурсі у Кривому Розі
У Кіровограді на професійному конкурсі, який проводить кафедра народних інструментів Київської консерваторії, Роман отримує перше місце. Його вибрали для гала-концерту серед переможців. Він виступив, але одного твору для публіки було мало. Його викликали на біс. І це був унікальний випадок, коли переможець грав не один твір із програми, а два.
У березні на Черкаському обласному конкурсі обдарованих учнів він також бере Гран-прі.
- У кінці минулого місяця він став одним із небагатьох дітей України, кого запросили на міжнародний марафон баянно-акордеонної музики, що відбувався у Києві. Він тривав два дні. З 12-ої до 21-ої години виконавці грали один за одним твори зі своєї програми. Дорослі - по годині, менші – півгодини. На цьому концерті був присутній весь цвіт високого баянно-акардеонного мистецтва. Сюди потрапити – це честь. А Рома вже вдруге тут виступав, - пишається учнем Надія Качор.
За день до цього марафону хлопець завоював перше місце на конкурсі виконавців на народних інструментах, а через два дні після – підкорив сцену Луцька.
- У Луцьку на міжнародному конкурсі баяністів-акардеоністів серед майже 300 учасників він став єдиним, хто отримав Гран-прі. Змагатися йому довелося з дорослими учасниками, і студентами консерваторій, музичних училищ, ансамблями і колективами. Загалом було 8 номінацій. Окрім диплому Роман отримав ще й чималу грошову премію, як для дитини, - розповідає про досягнення Романа вчителька.
Хлопець навіть уже вирішив, на що витратить отримані 2,5 тисячі гривень.
- Куплю собі новий телефон. У мене клавішний, а я собі сенсорний хочу, - ділиться малий баяніст.
Мама не проти, хоч хлопчик розповідає, що бавитися за комп’ютером забороняє. Та й каже, що перед виступами і часу на такі ігри не має. Від такого насиченого життя - не стомився, а про виступ на відомих талант-шоу не думав: "Поки й цього вистачає".
Сьогодні Роман Сапунцов виступить у Дніпропетровську на Всеукраїнському конкурсі юних баяністів та акордеоністів імені Миколи Різоля. Ми бажаємо йому успіхів та нових досягнень.
Світлана Спасібіна
