Черкаський журналіст Борис Юхно оприлюднив унікальне фото церкви, яка була на місці сучасного Пагорба слави у Черкасах.
“Спеціально ставлю окремо, щоб фото не загубилося у загальній масі. Це Свято-Троїцька церква в часи, коли там був склад спортивного інвентаря. Вже без куполів, але ще не висаджена у повітря тротилом для будівництва (насипання) Пагорба слави. Публікується уперше”, – написав журналіст на своїй сторінці у “Фейсбук”.
Цікаво, що поблизу Пагорба на сьогодні зведений Свято-Троїцький кафедральний собор УПЦ КП, названий на честь знищеного.
Довідково:
Перша козацька церква такої назви була збудована у 1670-их роках на території старого черкаського Подолу. Вона була дерев’яною. Зведення розпочалось 1671 року за благословення тодішнього київського митрополитаЙосипа Нелюбовича-Тукальського, він же її і освятив. Будівля мала гострі бані, схожі на мінарети, та видовжені вікна і мала османський стиль. Храм простояв довгий час, допоки сам не почав руйнуватись.
На місці старого храму 1745 року збудували новий, також дерев’яний, у бароковому стилі. Церква була головною у місті,
вона володіла землями та мала заможних міщан із Митниці у своїй парафії. У першій чверті 19 століття значення церкви меншає, заможне українське населення переселялось із Подолу на високу місцевість, Митниця заселялась євреями. Із середини 19 століття храм почав саморуйнуватись.
1861 року було асигновано будівництво нової церкви вже на пагорбі. Кошти були витрачені у розмірі близько 6 тисяч карбованців сріблом (4 тисячі із міської казни та 2 тисячі — пожертвування). 1864 року храм був освячений митрополитом Київським Арсенієм. Церква отримала наділ у 76 десятин землі на Митниці та щорічне фінансування у 345 карбованців з міського бюджету. Невдовзі при ній була відкрита парафіяльна двокласна школа. На подвір’ї церкви був цвинтар, на якому ховали священиків.1933 року церква була пограбована та понівечена, а невдовзі і закрита. Службу було відновлено у період німецької окупації у роки Другої світової війни 1941 року. Настоятель отець Василій допомагав сиротам та партизанам, після окупації церковна громада допомагала місцевим шпиталям, утримували обслугу лазарету.
За це радянська влада спочатку звинуватила священика у співпраці з нацистами, але після з’ясування усіх обставин представила навіть до урядової нагороди. Церква працювала, однак тиск з боку влади на неї був величезний. Головним аргументом для закриття слугувало потурання пияцтву, адже церква мала 3 престоли, отже і храмів було 3. Для вивчення ситуації на місці до Черкас був відправлений Фролов, уповноважений у справах Руської Православної церкви при Раді міністрів СРСР у Київській області. Після його доповіді храм ще деякий час пропрацював, але 1956 року все ж таки був закритий. Будівлю передали міському спортивному товариству, а церковну громаду зняли з реєстрації як таку, що не має власного приміщення. Дорогоцінні предмети були передані на користь держави, ікони спалили, хрести з куполів зняли. 1961 року будівлю взагалі було зруйновано за допомогою вибухівки, адже на її місці планувалось звести сучасний Пагорб Слави.
Сучасна будівля церкви зводилась у 1980-их роках і була освячена 1991 року. 2006 до собору передано частинку мощів Великомучениці Варвари. 2012 року владика Климент подарував собору ікону Святого Луки із часточками мощей.
