«Між Віслою і Одером. Лютий 1945 року» – так назвали відтворення битви 74-річної давнини історичні реконструктори, які зібралися минулої неділі, 3 лютого з усієї України.
Про це пише «Козацький край» (http://cossackland.org.ua/2019/02/05/istorychni-rekonstruktory-vklyuchyly-mashynu-chasu-na-den-povernuvshys-u-bytvu-z-mynuloho/).
Вісло-Одерська операція (12 січня – 3 лютого 1945 року) була стратегічою наступальною операцією військ 1-го Білоруського і 1-го Українського фронтів, проведена при підтримці військ лівого крила 2-го Білоруського і правого крила 4-го Українського фронтів.
Бойові дії велися проти німецьких армій групи «Центр», у битві з обох сторін, разом узятих, було задіяно понад два мільйони людей…
3 лютого, саме в день чергової річниці завершення Вісло-Одерської операції, у Пиляві Вишгородського району Київщини зібралися історичні реконструктори з багатьох областей України, включно з Черкащиною. Один з учасників реконструкції відзначив: організовано все було добре, тільки щось червоноармійців було аж занадто мало – “німців” було утричі більше, раніше ж під час реконструкцій картина була дзеркально протилежною.
Чи не тому, що в контексті сучасної війни радянські шапки-вушанки і ватники викликають неприємні асоціаціїі з новітніми агресорами, що прийшли на українську землю?..
Втім, реконструктори з досвідом знають: форма під час відтворення битв минулого не перетворює того, хто її вдягнув, ні на гітлерівця, ні на сталініста.
Зокрема, на реконструкції побував і затятий любитель історії минулого, заступник директора історико-культурного заповідника «Трипільська культура» (Тальнівський район Черкащини) Олександр Назаров.
Цього разу він грав роль червоноармійця-піхотинця. Але вже навесні у себе вдома, на Черкащині, він очолюватиме проведення реконструкції битви українських повстанців проти московських більшовиків.
Для професійного історика це – не гра, а можливість доторкнутися до історії, яка часто повторюється в деталях.
Ярослав Звенигора
