150 сіток для захисту своїх позицій замовили українські військові черкаським волонтерам. Про це Суспільному розповів керівник Громадської організації "Наш батальйон" В’ячеслав Скічко. Про запас у бійців є 112 сіток осінньо-літніх кольорів для мінливої погоди, але чекають вони вже на білі – для зими. Волонтерка Анна Чирва вважає своїм обов'язком допомагати українським бійцям: "Уявіть собі, вони там зараз у холоді, а оці сіточки, через них ми передаємо військовим домашнє тепло. Вони повинні його відчувати” . Волонтерки працють у двох кабінетах Черкаської міськради: “Нам зараз тут дуже подобається, нам навіть, хоч і дуже пізно, кондиціонер поставили, але Слава Богу, хоч на зиму поставили – це вже добре, ми і цьому раді” . Читайте також: Волонтер Олександр Татарінов возить на передову гостинці з Черкас Волонтерка Галина Семікіна щодня протягом чотирьох років плете маскувальні сітки: “Кожного дня сюди приходжу, як на роботу. Людей все менше і менше сюди ходить, навіть із тих волонтерів, які ходили раніше. Сподіватися немає на кого, тримаємося, щоб ніхто не хворів,
молимося Богу, щоб нам допомагав і ми впоралися зі своєю працею. Кожного разу знімаємо сітку, молимося, просимо, щоб вона захищала наших хлопчиків” . Потреба в сітках не зменшилася, навпаки, потрібно їх постійно поновлювати, зауважив волонтер В’ячеслав Скічко: “Маскувальна сітка може прожити на фронті, умовно кажучи, два дні чи два тижні, і при обстрілі згоріти, а максимум це 1-1,5 роки, і це через природні умови, через те, що її натягують на техніку постійно, вони рвуться, виходять з ладу, це витратний матеріал, що постійно потрібен”. Телефоном кореспондентка зв’язалася з військовим Володимиром, який нині на передовій. Свого прізвища не називає, розповідає про потребу у сітках: “Дуже багато допомогли волонтери, вдягли повністю наш вздвод: рюкзаки, тактичні окуляри, каремати. Сітки – це взагалі, розумієте, людина, та, що знає, та що уміло їх використовує, це маскування техніки, людей, позицій, це пересування особистого складу на позиціях безпосередньо до спостережного пункту.Є такі позиції, посадки, місця, де дерева вже перебиті мінно-вибуховими пристроями, що непомічним не пройдеш”. За словами В’ячеслава Скічка, ці сітки замовляють бійці з різних пунктів дислокації: від Станиці Луганської до Маріуполя та Широкіного. Нині у пошуку основи для сітки і тканини: "Зараз потреба у нас трохи є у білих тканинах, трохи є у тканинах, окрім зелених, природних кольорів: жовтих, бежевих, коричневих, тому що сітка вона не плететься однотонно, вона плететься з декількох кольорів”. Волонтерка Вікторія Завадська дівчат, які плетуть сітки, називає другою сім’єю. Вони себе підбадьорюють фразою “плетемо до перемоги”: “Я вчуся щодня, хочу, щоб воно все було не як дитяче, а по-справжньому”. Плетуть і чекають, Коли вже скажуть: перемога. Тоді лише робота закінчиться, зауважили волонтери. Авторка Ірина Філенко