Знайшли прихисток від війни: на Черкащині переселенці заселяються у пусті хати

Дві родини із Харківщини виявили бажання переїхати до Івківців — села на Чигиринщині, розповів Суспільному місцевий житель Назар Лавріненко. Він на початку грудня запропонував оселі переселенцям, пише http://dzvin.media

Назару Лавріненку належить частина будинків, у решти – немає власників. За його словами, охочі вже перевезли частину речей та почали прибирати обійстя.

Зараз на дверях будинку Назара Лавріненка – замок, тепер тут житимуть люди. А ще чотири місяці тому хата пустувала.

Змінюватися все почало навесні, прокоментував Назар Лавріненко. Тоді він запропонував пусті будинки переселенцям. У березні сюди приїхала родина переселенців із Харківщини. “Вони спершу поїхали на Вінниччину, а з Вінниччини вони перебираються на Черкащину. Їм подобається жити в селі. Тому я роблю акцент на те, що є люди, яким цікаво жити в селі, які цінують життя в селі”. Нові господарі вже почали розчищати двір. В іншому будинку – приміщенні колишнього дитсадка, тепер теж нові мешканці. “Там проживає родина із Харківщини. Ця родина також хоче тут жити, жити в селі”, — зазначив пан Назар.

Майбутні господарі вже привезли частину речей. Та поки що не перебралися повністю. Голова сімейства пан В’ячеслав розповів, що привело його до Івківців: “Ми біженці, ми не переселенці. Ми тікаємо від війни, від бідності, яку несе з собою війна”.

Колись у селі було 850 дворів. Назар Лавріненко давно має мрію: “Це наш інтерес, щоб тут були люди. Будуть люди – буде село. Я виріс ще в тому середовищі, яке жило у квітучому селі, коли пісня починалася на одному кутку і закінчувалася на другому кутку села”.

Тепер у селі проживає не більше 90 людей, зауважив чоловік.

Леонід Філоненко в Івківцях проживає все життя, нині готується зустрічали нових сусідів: “Я тут проживаю з «пупка». Я буду радий, якщо тут проживатимуть переселенці, аби тільки сюди приїжджали. Люди з міста не хочуть сюди їхати”.

Працювати Леонід Володимирович звик. Рештою йому допомагають діти. Молоді ж тут складно — роботи немає, зазначив пан Леонід.

Своє майбутнє пан Назар бачить саме в рідному селі. Він самотужки створив пізнавально-туристичний комплекс. Чоловік має коней та собаку Зіму, а ще запрошує до села людей.