Нацгвардієць Артем Лутченко захищав Чорнобильську АЕС, коли на територію станції у кінці лютого 2022 року зайшли росіяни. Тоді ж він і потрапив у полон.
31 травня 2024 року відбувся обмін полоненими і схудлий на 24 кг нацгвардієць повернувся додому.
Повідомляє Суспільне Чернігів.
Дружина Валерія, в якої на фронті загинув батько, розповідає про той щасливий день:
"Все сумбурно вийшло. Ще зранку (31 травня, — ред.) почали казати, що буде обмін. По своїм каналам питали, чи будуть наші. Чекали, сподівалися. І о 13-й годині мені прийшла СМС від координаційного штабу: «Вітаємо, ПІБ — повернуто з полону». Одразу все затряслось, руки тряслись, не вірилось".
Коли почали опубліковувати фотографії з обміну полоненими, Валерія впізнала свого чоловіка, але поговорити з ним телефоном вийшло не одразу.
"Телефони їм видали, але вони були розряджені. Так вийшло, що я добре спілкувалася з органами усіма, і завдяки підполковнику головного управління Нацгвардії, який знайшов мого чоловіка, запитав чи він це, і дав подзвонити зі свого телефону. «Я вдома»... Сказав, що дуже кохає, сказав,
що дуже цього чекав. Ми буквально пів хвилини поговорили. І їх одразу повезли до медзакладу".
Того ж дня, 31 травня, Валерія зі Славутича поїхала в медзаклад, куди повезли звільнених з полону чоловіків.
"Неможливо було сидіти вдома. В закладі сказали, що в них карантин, і поки не пускають. Але все одно ми побачились через паркан, буквально кілька хвилин поговорили. На наступний день вже всіх пустили, і приїхали батьки".
Валерія розповідає, що чоловік за понад два роки російського полону схуд на 24 кілограми.
"Дуже худий. Він й так дуже малий в мене був. Втратив вагу, воно своє дає. Багато проблем зі здоров’ям, зі слухом, із зором. Ці всі постійні побиття, катування, вони вплинули. Психологічно — більш-менш, настрій гарний, він завжди з гумором був. Гумор його й витягнув. Всіх завжди підтримував там".
Артем поділився своїми планами на майбутнє зі своєю дружиною.
"Хоче вінчатись, хоче дітей, все одразу. Але, спочатку треба підлікуватись. Головне — реабілітація та його здоров’я. Будуть їх ще вимірювати на рівень радіації. Умови в медзакладі на вищому рівні, лікарі чудові. Якщо все складеться, з’їздимо у відпустку до Хорватії, там живе сестра Артема. Найголовніше — жити, й перемога".
