Англійський підлоговий годинник, що датується першою половиною ХVІІІ століття, має у своїй колекції Чернігівський обласний історичний музей імені В.В.Тарновського. Старовинний годинник знаходився в маєтку Ґалаґанів у Сокиринцях. Годинник є унікальним і вкрай рідко зберігається в музейних колекціях. «Подібний різновид годинників, що має форму у вигляді башти заввишки від 1,8 до 2,4 м, орнамент довкола основного циферблата, а також показання годин, хвилин і секунд розробив англійський годинникар Вільям Клемент у 1670–1680 рр. Годинник має анкерний, тобто якірний спуск (винахід Роберта Гука) на основі коливань маятника. Окрім стрілки для позначення годин, була додана стрілка «хвилини», а згодом і «секунди». Характерною ознакою підлогових годинників є наявність секундного або «королівського» маятника», – в коментарі для ЧЕЛАЙН зазначив Максим Блакитний, в.о. директора Чернігівського історичного музею ім. В.В. Тарновського. Такі пристрої вимірювання часу швидко набули популярності у Європі. До початку ХХ ст. годинник із маятником був найточнішою у світі технологією для хронометражу часу.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Госпіталізації не потребував: медики прокоментували стан потерпілого під час бійки в центрі Чернігова «Годинник із музейної колекції має основний циферблат, де години позначені римськими цифрами, хвилини – арабськими, і три додаткові: з позначенням секунд, днів місяця арабськими цифрами, регуляцією гучності биття. На циферблаті з позначенням днів є напис: «Wm Jourdain / London (William Jourdain, Вільям Журден). Вільям Журден – це відомий лондонський майстер, який розпочав свою кар’єру у першій половині ХVІІІ століття. Корпус годинника зроблений із горіхового шпона, орнаментований декоративними колонами, капітелі й основа яких – із латуні, орнамент навколо великого циферблата у стилі рокайл. Сам циферблат виготовлений із латуні. Загальна висота годинника становить 255 см», – розказав Максим Блакитний. За його словами, годинник, після його транспортування до Сокиринців, склав київський майстер Масловський. У маєтку Ґалаґанів він перебував до початку ХХ століття. До зібрання Чернігівського державного музею він надійшов у 1953 році. А в 1996 році цей експонат реставрували музейні фахівці. Ірина Осташко Фото надані Максимом Блакитним Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
