Родинний рецепт майстрині Марії Шевченко з Березни торік здобув відзнаку «Візитівка регіону» в конкурсі «Мій пиріг незалежності». Марія Шевченко каже, що її рецепт датується 1880 роком. І згідно з ним пекли пироги мати та бабуся пані Марії. Секрет випічки – в особливій начинці. Жінка розповіла, що в їхньому населеному пункті споконвіків робили вишневу наливку, але до неї в жодному разі не додавали ані спирту, ані горілки. Ця наливка грала в теплому місці навіть до Великодня. Бо на діди, коли на кладовищах поминають спочилих родичів, була традиція пекти пиріжки з п’яними вишнями, які діставали з наливки. А тісто зазвичай використовували здобне, бо сільські люди переважно тримали господарство і мали свої масло, молоко, сметану, яйця й інші потрібні продукти. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: «Є відчуття страху, що тебе шукає російський дрон і хоче вбити»: постраждала на кладовищі у Сновську – про свій стан «Якщо пироги печеш часто, як це робила моя мати, то вишень, траплялося, й не вистачало. Все залежало від того, хто скільки наливки зробить. Тому покійна мати Пінчук Ганна вареники готувала з вишнями,
а в пироги використовувала комбіновану начинку – до вишень додавала мак», – пригадала Марія Шевченко. За її словами, раніше в поминальні дні в селищі окремі господині продавали «п’яну вишню» на кладовищах. Фасували у пакетики з газети, міряли чаркою. Коштував такий товар 20 копійок. Станом на 1965–1977 роки було не дуже дешево. «Я на кладовищах «вишень п’яних» не купувала не тому, що була така правильна, просто я дуже дружила з бабою Дімною і «п’яні вишні» тягала з бутелів, починаючи з осені. А це дійсно смакота! Наливку за родинним рецептом, який передався від прабаби Железняк Ксенії до баби Железняк Домникії, а так і до моєї матері Пінчук Ганни, роблю щороку», – сказала Марія Шевченко. Ірина Осташко Фото – Марія Шевченко Отримуйте оперативні новини Чернігівщини – підписуйтеся на наш Telegram-канал – https://t.me/CheLineTv
