Це перлівка поникла - багаторічна дикоросла трав’яниста рослина, яку можна зустріти у хвойних, листяних та мішаних лісах Полісся та Лісостепу. До перлової крупи, яка виготовляється із ячменю, ця трава стосунку не має і люди її як їжу не споживають. Хоча назву мають схожу. Чому?
За переказами і дозріле насіння перлівки пониклої, і очищені та відшліфовані зерна ячменю (перлова крупа) нагадували людям річкові перлинки, тому й отримали майже однакові назви. Латинська назва цієї рослини - Melica nutans, - й тут схожість є з іншою мелісою у назві, проте ця та лікарська меліса (Melissa) – це зовсім різні рослини. Перша – це лісовий злак, друга - із родини глухокропивових та використовується і в офіційній, і в народній медицині в основному як заспокійливе.
А от перлівку пониклу офіційна медицина повністю ігнорує через її специфічний хімічний склад. Зелень рослини містить небезпечні ціаногенні сполуки, які у великій кількості можуть виділяти сильну отруту - синильну кислоту. Через це свіжу траву худобі не дають. При висушуванні ці речовини здебільшого руйнуються, але ризик отруєння все ж таки залишається.
За матеріалами lisky.org.ua, liktravy.ua, wikipedia
