Мужній, принциповий, один із тих, кому не все одно, та людина, яка у випадку потреби закриє собою амбразуру: такими епітетами про Олексія Коновалова говорили ще за життя. Справжній воїн і патріот, як сам себе називав «російськомовний бандерівець».
Він був активним учасником Революції гідності, на київському Майдані стояв від першого до останнього дня. Його майданівські побратими пригадують: Олексій ніколи не боявся відповідальності і завжди йшов до кінця, навіть попри небезпеку загибелі. Ще на Майдані, як-то кажуть, обдурив смерть разів 10. На це раз не зміг.
Командир Чернігівської Самооборони Володимир Федорок каже: «Я як його наближчий друг і побратим, завжди йому казав: «Льоша, хто там буде тримати тебе як не я?». Як наврочив, розумієте?» Олексій Коновалов у перші дні російської агресії у Криму облаштовував блокпости біля Чернігова, допомагав нашим військовим із ремонтом техніки, а на війну також пішов у перших рядах. У 13му батальйоні Олексій був командиром роти, однак чорну роботу не перекладав на солдатські плечі.
Так само і загинув: облаштовуючи траншею на блок-посту,
роблячи спільну справу. Своїм прикладом капітан надихав солдатів. Тетяна Назаренко, про допомогу якої бійцям 13 батайльону ми вже писали пригадує такий випадок: тижні 3 тому, коли частину із блок-постів на Сході України наші військові здавали, з частини відступали, вона телефонувала Олексію.
Він казав: до них приходив заступник самопроголошеного «губернатора» Губарєва і пропонував здати блок-пост. Натомість Олексій Коновалов дав команду рити окопи.
Для рідних і близьких полеглого воїна траурна звістка стала повною несподіванкою. Вони не вірили, що таке може трапитися з Олексієм. За словами активістки жіночої сотні Самооборони Світлани Горюнової-Зубошевської, Олексій ніколи ні на що не скаржився та завжди зберігав оптимізм. Постійно повторював: «Не хвилюйтесь, дівчата! Скоро повернуся».
Траурна процесія рушила від будинку, де жив Олексій Коновалов до Катерининської церкви, де за загиблим відслужили заупокійну літію. Храм не зміг вмістити усіх охочих попрощатися з Олексієм, чимало людей стояли просто неба.
Провести в останню путь воїна прийшли і голова облдержадміністрації Володимир Івашко, голова обласної ради Микола Звєрєв та народний депутат України Руслан Марцінків. Без батька залишились донька і син, який служить у Національній гвардії.
