Новації в оподаткуванні військовим збором
ДПІ у м. Чернігові інформує, що з 9 вересня введено в дію Закон України від 18 червня 2015 року № 548-VIII «Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції».
Так, тимчасово, на період проведення АТО, доходи військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу, отримані у вигляді грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) з 09.09.2015 на період їх безпосередньої участі в АТО, звільняються від оподаткування військовим збором. Порядок підтвердження статусу зазначених осіб з метою застосування пільги з оподаткування військовим збором має бути визначений Кабінетом Міністрів України.
За словами начальника відділу адміністрування податку на доходи фізичних осіб ДПІ у м. Чернігові Алли Супрун, за січень - серпень 2015 року для забезпечення обороноздатності країни з доходів мешканців міста до бюджету перераховано 37,
8 млн. гривень військового збору. Зокрема, у вересні на потреби українського війська сплачено більше 4,8 млн. гривень збору.
Нагадуємо, що в розділі ІІ Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ) податкові агенти у рядку „Військовий збір" мають відображати інформацію про військовий збір, а саме: загальну суму нарахованого доходу та виплаченого доходу, загальну суму нарахованого військового збору і загальну суму перерахованого до бюджету військового збору у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками). Відомості про фізичну особу - платника податку, якій нараховані доходи, з яких утримується військовий збір, не зазначаються.
«Ненарахування, неутримання та/або несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 25 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Ті самі дії,
вчинені повторно протягом 1095 днів, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Дії, вчинені протягом 1095 днів втретє та більше, - тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 75 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню та/або сплаті до бюджету. Відповідальність за погашення суми податкового зобов'язання або податкового боргу, що виникає внаслідок вчинення таких дій, та обов'язок щодо погашення такого податкового боргу покладається на особу, визначену Кодексом, у тому числі на податкового агента», - звернула увагу Алла Супрун.
Ви запитували - ми відповідаємо
Щомісяця працівники ДПІ у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області проводять Інтернет - семінар. Надаємо відповіді на актуальні питання, які надійшли від громадян та платників податків у вересні поточного року.
Питання 1. Чи застосовується відповідальність за реалізацію алкогольних напоїв за цінами, до яких включено акцизний податок?
Відповідь: Розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року № 957.
Відповідно до ст. 1 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» мінімальні роздрібні ціни на алкогольні напої - ціни, які визначаються виходячи з мінімальних оптово-відпускних цін на цю продукцію та торговельної надбавки.
Згідно з п.п.14.1.4 п.14.1 ст.14 Кодексу акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).
Платниками акцизного податку є особа - суб’єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів.
Таким чином, в роздрібну ціну реалізації окремих видів алкогольних напоїв, в тому числі в ціну, яка законодавчо встановлена як мінімальна роздрібна ціна на певний вид алкогольних напоїв, має бути включений акцизний податок.
Відповідно до абзацу тринадцятого ст.17 Закону №481 у разі роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами,
нижчими за встановлені роздрібні ціни на такі напої до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних роздрібних цін, але не менше 10 000 гривень.
Отже, якщо суб’єкт господарювання здійснює роздрібну торгівлю коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами не нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни (до складу яких вже включено акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів), відповідальність за порушення саме цієї норми ст. 17 Закону № 481 у суб’єкта господарювання не виникає.
Питання 2. Як виправити помилку, якщо двічі було виписано податкову накладну на одне постачання ?
Відповідь: У випадку помилкового складання податкової накладної на операцію з постачання товарів/послуг (складання двох податкових накладних на одну операцію з постачання товарів/послуг) та реєстрації їх в ЄРПН, платник податку, з метою виправлення допущеної помилки, має право скласти розрахунок коригування до помилкової (другої)
податкової накладної. Такий розрахунок коригування відповідно до п.22 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2014р. №957, підлягає реєстрації в ЄРПН покупцем (отримувачем) товарів/послуг, з дотриманням термінів реєстрації, визначених п.198.6 ст.198 Кодексу.
Питання 3. Чи звільняються від сплати військового збору учасники АТО?
Відповідь: Законом України від 18 червня 2015 року №548-VIII «Про внесення зміни до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування військовим збором грошового забезпечення військовослужбовців та інших осіб, які беруть безпосередню участь у антитерористичній операції» на період проведення АТО не підлягають оподаткуванню військовим збором доходи у вигляді грошового забезпечення працівників правоохоронних органів, військовослужбовців і працівників Збройних сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, осіб рядового, начальницького складу, військовослужбовців, співробітників Міністерства внутрішніх справ України,
Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань й інших осіб на період їх безпосередньої участі в АТО.
Застосування пільги по оподаткуванню військовим збором можливо за умови підтвердження статусу учасників АТО, визначення яких здійснюється за порядком, розробленим Кабінетом Міністрів України.
Питання 4. Яку податкову декларацію з плати за землю та у які строки повинна подати юридична особа у разі переходу протягом року із загальної системи оподаткування на спрощену або зі спрощеної на загальну систему оподаткування?
Відповідь: Якщо юридична особа, яка в установлені строки подала річну податкову декларацію з плати за землю, приймає рішення про перехід у поточному році з загальної системи на спрощену систему оподаткування, то така особа повинна подати відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним, уточнюючу податкову декларацію на зменшення податкового зобов’язання із земельного податку починаючи з місяця переходу на спрощену систему оподаткування.
Якщо юридична особа - платник єдиного податку протягом року відмовляється від спрощеної системи оподаткування, то така особа зобов’язана сплачувати земельний податок з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) кварталом, у якому подано заяву щодо відмови від спрощеної системи оподаткування у зв’язку з переходом на сплату інших податків і зборів, та подати протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним, звітну податкову декларацію з плати за землю (на поточний рік або щомісяця) відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки.
Питання 5. Яка відповідальність передбачена до роботодавця за несвоєчасну сплату єдиного внеску?
Відповідь: З 1 січня 2015 року Законом України від 28 грудня 2014 року №77-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування» змінено частину 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» щодо розміру штрафних санкцій, а саме:
- за несплату (неперерахування)
або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20% своєчасно не сплачених сум;
- за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10% (замість 5%) зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50% суми донарахованого єдиного внеску.
На суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення.
За порушення порядку нарахування, обчислення і строків сплати єдиного внеску фізичні особи підприємці несуть адміністративну відповідальність:
Несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у сумі, що не перевищує трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - тягне за собою накладення штрафу від сорока до вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (680-1360 грн.), за повторне за рік вчинення таких дій - від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2550-5100 грн.).
Несплата або несвоєчасна сплата єдиного внеску, у тому числі авансових платежів, у сумі більше трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - тягне за собою накладення штрафу від вісімдесяти до ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1360-2040 грн.), за повторне за рік вчинення таких дій - від ста п’ятдесяти до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (2550-5100 гривень).
Питання 6. Які послуги надає Акредитований центр сертифікації ключів ІДД?
Відповідь: Акредитований центр сертифікації ключів Інформаційно - довідкового департаменту надає наступні послуги електронного цифрового підпису:
- реєстрація заявників;
- надання у користування надійних засобів ЕЦП;
- допомога при генерації відкритих та особистих ключів;
- обслуговування посилених сертифікатів ключів заявника (сертифікація відкритих ключів заявників, розповсюдження та зберігання посилених сертифікатів ключів, управління статусом посилених сертифікатів ключів та розповсюдження інформації про статус сертифікатів ключів);
- надання послуг фіксування часу;
- консультативні послуги за зверненнями підписувачів.
Питання 7. Який порядок надання податкових консультацій?
Відповідь: З 1 вересня 2015 набрали чинності зміни до Податкового кодексу України, внесені Законом України від 17 липня 2015 року №655-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо зменшення податкового тиску на платників податків». Цим законом визначено новий порядок надання податкових консультацій.
Так, періодичне узагальнення податкових консультацій, які стосуються значної кількості платників податків або значної суми податкових зобов’язань тепер відноситься до повноважень центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (Міністерство фінансів України). Визначено, що узагальнююча письмова податкова консультація – це оприлюднення позиції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, що склалася за результатами узагальнення податкових консультацій, наданих контролюючими органами платникам податків.
Узагальнюючі консультації затверджуються наказом Міністерства фінансів України. Вони підлягають оприлюдненню,
у тому числі на офіційному веб-порталі Міністерства фінансів України, протягом 5 календарних днів.
Інші консультації, крім узагальнюючих, надаються: в усній формі - контролюючими органами; у письмовій або електронній формі - контролюючими органами в Автономній Республіці Крим, містах Києві та Севастополі, областях, міжрегіональними територіальними органами, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.
Консультація, надана в письмовій або електронній формі, обов’язково повинна містити опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.
При цьому надані консультації підлягають обов’язковому розміщенню на сайті контролюючого органу, який надав консультацію, протягом 10 календарних днів після дня їх надання без зазначення найменування (прізвища, ім’я, по батькові) платника податків та його податкової адреси.
Щодо оскарження отриманих податкових консультацій,
то платник податків може оскаржити до суду наказ про затвердження узагальнюючої податкової консультації або надану йому індивідуальну податкову консультацію як правовий акт індивідуальної дії, викладені в письмовій або електронній формі, які, на думку такого платника податків, суперечать нормам або змісту відповідного податку чи збору. Скасування судом наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації є підставою для надання нової податкової консультації з урахуванням висновків суду. Протягом 30 календарних днів із дня набрання законної сили рішенням суду про скасування наказу про затвердження узагальнюючої податкової консультації або індивідуальної податкової консультації центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, або контролюючий орган, з урахуванням висновків суду, зобов’язані опублікувати узагальнюючу податкову консультацію або надати платнику податків індивідуальну податкову консультацію.
Сектор комунікацій
ДПІ у м. Чернігові
